Всеукраїнська Аграрна Рада до другого читання законопроєкту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» подала поправки, які виправляють деякі відверто дискримінаційні положення документу і такі, що несуть у собі великі корупційні ризики.

«Більшість поправок, внесених ВАР, були підтримані як Міністерством фінансів, так і керівництвом аграрного комітету парламенту та його членами. Тому маємо великі сподівання, що законопроєкт з внесеними поправками буде підтриманий і депутатами в сесійні під час другого читання», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Запопоновані ВАР поправки були частково або повністю внесені народними депутатами Миколою Сольським, Олегом Тарасовим, Мариною Ніктіною, Павлом Халімоном, Олександром Салійчуком, Володимиром Тимофийчуком, Дмитром Костюком, Артемом Чорноморовим, Олександром Гайду, Олексієм Устенком, Сергєм Лабазюком, Ігорем Молотком, Іваном Чайківським. 

Дякуємо їм за підтримку агровиробників!

Основні пропозиції ВАР:

Щодо зарахування податку на прибуток до суми сплачених податків, при порівнянні з МПЗ. Зарахування до суми сплачених податків, при порівнянні з МПЗ, лише частини податку на прибуток, яка виникає внаслідок введення аграрного бізнесу. Такий підхід вимагає поділу фінансового результату компанії на пов'язаний та не пов'язаний з аграрним виробництвом, для чого потрібно було проводити досить складні розрахунки.

Вирішення. Пропонується надати можливість с/г товаровиробникам на загальній системі оподаткування зараховувати до суми сплачених податків, при розрахунку МПЗ, всієї суми сплаченого податку на прибуток.

Пільга з ПДФО для фізичних осіб. ПЗУ пропонувалось звільнити від оподаткування ПДФО доходи фізичних осіб від реалізації власної с/г продукції, якщо розмір с/г земель на яких така продукція вирощена не перевищує 0,5 гектара (чинна норма - 2 гектари). Однак, це не вирішувало іншої проблеми – неможливості встановити, скільки вирощено продукції на цих землях та скільки потрібно донарахувати до МПЗ. Такий підхід включав великі шанси для ухилення від доплати.

Вирішення. Прийнято пропозиція ВАР щодо переходу переходу на пільгу у грошовому еквіваленті. Таким чином, пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власновирощеної продукції залежатиме від розміру отриманого доходу і надаватиметься, якщо розмір доходу не перевищуватиме 12 розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто, замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га, на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП. Подібний підхід є міжнародною практикою, яка діє в багатьох країнах.

Пільга з МПЗ для фізичних осіб. Початкова редакція законопроєкту передбачала, що МПЗ не розраховується для земельних ділянок, розмір яких менший ніж 0,5 га. Разом з тим, якщо ділянка стоновить 0,51 га, то МПЗ розраховується на всю її площу.

Вирішення. Прийнято пропозицію голови аграрного комітету Миколи Сольського щодо повної відмови від пільги на ділянки в розмірі 0,5 га. Натомість МПЗ розраховуватиметься на всі ділянки с/г призначення у власності фізичних осіб, які станом на 1 липня 2021 року (дату прийняття ПЗУ 5600) знаходилися в межах населених пунктів.

Щодо завищеної ставки МПЗ. При розрахунку суми сплачених податків, для порівняння з МПЗ, до суми сплачених податків не зараховується ЄСВ, сплачений суб’єктом господарювання. При цьому розмір МПЗ зберігається на рівні встановленому в законопроекті 3131-д - 5% НГО, який був розрахований з урахуванням ЄСВ.

Вирішення. ВАР пропонувала зменшити МПЗ з 5%, які встановлені у чинній редакції законопроєкту, до 3,5%. Як компроміс, Комітет запропнував встановити перехідний період - перші два роки (за 2022 та 2023 роки) після запровадження МПЗ, ставка складатиме 4% НГО, а після - 5% НГО (з 2025 року). Саме така редакція включено до рекомендованого тексту ПЗУ до другого читання.

Проблематика розрахунку МПЗ для земельних ділянок, які перебувають у власності юр. осіб, державній/комунальній власності. Орендарі державних та комунальних земель мають право до суми сплачених податків зараховувати до суми сплачених податків при порівнянні з МПЗ всю суму орендної плати за відповідні земельні ділянки. В той же час, користувачі, земельних ділянок, які орендують їх у приватних юридичних осіб взагалі не мали права зараховувати орендну плату.

Вирішення. Пропозиція ВАР — встановити базовий коефіцієнт (ставку) МПЗ на рівні 2% НГО для всіх с/х земель, які не належать фізичним особам: орендовані у юр. осіб, а також у держави та громад, або належать юридичній особі. Разом з тим, в ході дискусії був напрацьований інший підхід, який і ввійшов до законопроєкту: для державних та комунальних земель та земель, які орендуються у юридичних осіб, до МПЗ зараховується 20% орендної плати. Однак, не вирішується питання оподаткування землі, яку юридична особа придбала у власність.

Проблематика завищеного НГО. Базою розрахунку МПЗ для всіх регіонів України приймається НГО. При цьому загально відомо що застаріла методика розрахунку НГО земельних ділянок призводить до того, що в областях з низьким рівнем опадів НГО багатьох земельних ділянок є завищеною та не відповідає реальній родючості ґрунтів.

Вирішення: Пропозиція Вар — встановити, що НГО земельної ділянки, для розрахунку МПЗ, не може перевищувати 28 тисяч гривень (розрахункове середнє НГО по країні). Обмеження діятиме до набрання чинності нової Методики НГО. Разом з тим, у законопроєкті  дана пропозиція підтримана не була, натомість пропонується лише встановити на законодавчому рівні вимоги для КМУ в термін 8 місяців розробити та затвердити нову методику розрахунку НГО.

Щодо визначення територіальної громади, до бюджету якої йде доплата з МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи. Стосується компаній, які ведуть свою діяльність образу у кількох громадах — незрозуміло, до бюджета якої громади та в якому розмірі потрібно перераховувати кошти МПЗ.

Вирішення. Пропонується встановити, що доплата з МПЗ розподіляється між бюджетами різних територіальних громад пропорційно частці земель, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власником або користувачем яких є платник податку, що проводить доплату з МПЗ.

Зміни в частині адміністрування податків і зборів

Із законопроєкту виключено норму, яка надає повноваження органам місцевого самоврядування без будь-яких доказів, більшістю голосів місцевих депутатів визначати ту чи іншу особу винною в самостійному захопленні земельної ділянки, на підставі чого податкові органи зобов’язані  нараховуватимуть такій особі податок на землю. Такий підхід явно корупціогенний та порушує права громадян – ніхто не може бути притягнутий до відповідальності без надання будь-яких доказів.

Щодо оподаткування ПДФО операцій з продажу товарних с/г земель. Згідно чинних норм документу, пільга щодо застосування нульової ставки ПДФО при першому продажу протягом року с/г ділянок поширюється на ділянки, надані в рамках безоплатної приватизації. В той же час, така пільга не поширюється на с/г ділянки, надані громадянам в процесі приватизації державних та комунальних с/г підприємств (паювання товарної с/г землі). 

Вирішення. Пропонується оподатковувати ПДФО за ставкою 0% перший продаж протягом року земель, наданих громадянам в процесі приватизації державних та комунальних с/г підприємств. Пільга також поширюється на громадян, які отримали вищезазначені земельні ділянки у спадщину.

Щодо оподаткування за підвищеною ставкою ПДФО операцій з продажу нерухомості. Оподаткування за підвищеною ставкою ПДФО (18%) доходів фізичних осіб від продажу третьої і наступних об'єктів нерухомості протягом податкового року (діюча норма - 5%). Така ініціатива розповсюджується не лише на житло і будівлі, а і на земельні ділянки і призведе до збільшення податкового навантаження в осіб, які мають у власності три та більше земельні ділянки і вирішать їх продати протягом року.

Вирішення. Пропонується оподатковувати ПДФО за ставкою 18% лише чистий дохід, отриманий платником податку від продажу об'єкта нерухомості (різниця між доходом, та сумою документально підтверджених витрат платника податку на придбання (створення) такого об’єкта нерухомості.

Виключено норму згідно із якою органам ДПС надається право брати у податкову заставу рухоме та нерухоме майно платника податку, у випадку оскарження таким платником податку донарахованих ДПС податкових зобов’язань у адміністративному, або судовому порядку. При цьому, обтяження майна здійснюється ДПС самостійно без звернення до суду і в сумі вартості, яка дорівнює сумі нарахованих податкових зобов’язань, які оскаржуються.

Щодо погашення податкового боргу без рішення суду. ПЗУ пропонується надати право контролюючим органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду (тобто скасування чинної вимоги, що такий борг має перевищувати 5 млн грн та не сплачуватися протягом 90 днів).

Вирішення. Пропонується залишити чинну вимогу ПКУ, що такий борг має бути прострочений більше ніж на 90 днів. В той же час, скасовується вимога, що такий борг має складати більше 5 мільйонів гривень. В той же час, такий борг підлягає погашенню лище в частині перевищення податкового боргу платника над заборгованістю держави перед таким платником.

Щодо заборони на виїзд за кордон керівника підприємства, яке має податковий борг. Встановити тимчасове обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон до повного погашення податкового боргу, сума якого перевищує 1 мільйон гривень.

Вирішення. Передбачити можливість за рішенням суду обмежити виїзд керівника боржника за кордон. При цьому, таке обмеження не застосовується, якщо існує заборгованість держави перед платником, розмір якої дорівнює або перевищує суму податкового боргу.

Щодо розширення прав ДПС на отримання інформації від платників податків. Надається право податковим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише по факту виявленого правопорушення, а й у випадках, коли ДПС виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства.

Вирішення. Пропозиція ВАР – виключити дану норму з документу. Разом з тим, аграрний комітет запропонував альтернативний варіант даної норми: У разі  отримання платником податків запиту про надання інформації, яка вже надавалася цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими вказана інформація надавалася такому контролюючому органу.

Щодо заборони на перенесення збитків минулих років для зменшення сум податку на прибуток. Повернення до практики обмеження права платників податків (поки тільки великих) на перенесення збитків минулих років (подібна норма існувала з 2010 року, але була скасована). До зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток можна буде віднести тільки 50% збитків минулих років.

Вирішення: дозволити зараховувати кожного року до 50 % збитків минулих періодів, якщо їх розмір складає не більше 10% від фінансового результату поточного року.

ВАР закликає парламент підтримати дані пропозиції як такі, що ведуть до вирівнювання податкового навантаження між агровиробниками та сприяють виведенню агросектору з тіні!

Вівторок, 21 вересня 2021

 

COVID_19_2Протидія рейдерству
Zustrich VAR

Партнери