В Україні недостатньо організацій, які займаються безкоштовним гуманітарним розмінуванням. Ціни у комерційних операторів – занадто високі для постраждалих від війни товаровиробників. Про нюанси розмінування, податкові пільги і проблеми кредитування на деокупованих територіях, необхідність формування в Україні комерційного ринку розмінування розповідає заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

“Зрозуміло, що аграрію немає часу чекати, поки до нього приїде гуманітарне розмінування. Вони починають звертатися зараз до комерційних операторів, яких вже теж є декілька в країні. У когось менше руйнувань, або були певні запаси коштів, або встигли ще перед війною врожаї продати, трошки накопичили, вони можуть собі це дозволити. Є ті, у кого взагалі нічого немає, і їм розмінування за власні кошти — це якась непід’ємна історія”, — пояснив Дмитро Кохан.

Ціна на такі роботи різняться в залежності від активності бойових дій.

“Є регіони, де майже кожний метр заклали мінами - там вартість розмінування космічна, яку аграрії неспроможні оплатити. Цю проблему треба вирішувати, на мій погляд, виключно через формування в Україні комерційного ринку розмінування. Повинні бути грантові програми і програми державної підтримки саме на розмінування. Наскільки відомо, в проєкті держбюджету на наступний рік певні кошти закладені саме на підтримку постраждалих підприємств і компенсацію частини вартості цього розмінування”, — додав заступник голови ВАР.

Він нагадав, що цьогоріч для аграріїв запровадили податкові пільги, і підприємства, які постраждали від бойових дій, можуть звільнити від сплати податку на землю:

 “Всім надається пільга, і заднім числом також, на період дії окупації, а також на період, коли підприємство перебуває в зоні бойових дій. Зрозуміло, що певні складнощі, борги вже податкові є. І щоб заднім числом подати пільгу, треба ходити в податкову, звірити все, певні адміністративні речі пройти, але цю пільгу всі отримують”.

Оформити пільги після деокупації території та завершення бойових дій аграрії можуть в один з двох способів.

Перший спосіб — звернутись до оператора протимінної діяльності, який проводить обстеження і встановлює, що земельні ділянки заміновані. Ці дані оператор вносить в Державний земельний кадастр. Тоді така земельна ділянка отримує податкову пільгу від сплати земельного податку, поки вона не буде розмінована. Ці дані також у реєстр внесе оператор протимінної діяльності після розмінування території.

“Не масовий випадок, але усі, у кого підтверджене замінування, можуть цю пільгу отримати”, — уточнив Дмитро Кохан.

Другий спосіб отримати пільгу — звернутись до органів місцевого самоврядування із проханням надати їм індивідуальну податкову пільгу через те, що земельна ділянка є потенційно замінованою.

На деокупованих територіях сформувалася дуже складна ситуація щодо банківського кредитування.  

“У нас є багато підприємств, які мають кредити, що були отримані до війни. Ніхто, зрозуміло, не очікував, що почнеться війна. Виникає питання: підприємство зруйновано, тяжка ситуація, відновлюється, а кредити все одно треба повертати. Списувати кредити ніхто не хоче, немає такої державної позиції долучити суму коштів, які треба списати з банків, бо у банків будуть величезні збитки. Покривати такі збитки потрібно за рахунок державного бюджету. Зараз час пройшов досить значний, банки хочуть, щоб кредити поверталися. Тут, скоріш за все, буде необхідно прийняття певних державних рішень, але поки складно сказати, які вони можуть бути. Це проблема, яка потребує втручання держави, на жаль, по іншому вона не вирішиться”, - резюмував заступник голови ВАР.