Українські товаровиробники продовжують потерпати від збитків та війни, а європейські фермери ставлять логістичні перепони для українських товарів. Що сьогодні є найбільшою біллю агросектору, проблеми з експортом чи земельне питання, пояснює заступник голови ВАР Денис Марчук.

«Європейські фермери не випадково розпочали протести проти української агропродукції не у 2022 році, а у 2023. Тому що на початку війни пік цін був надвисоким,  європейські фермери отримали надприбутки, бо тоді ціни зросли колосально. Але зараз світові ціни на агропродукцію повертаються на довоєнний рівень, а Україна виявилася третьою стороною, яку зробили винною. Разом з питанням експорту для нас сьогодні не менш важливим є земельне питання. Тому що, на жаль, діалогу з владою не відбувається. Настало 1 січня, але ніяких зрушень не спостерігаємо. Хоча напередодні нового року  петиція  до Президента з проханням відтермінувати збільшення земельних лімітів, яку ініціювала ВАР, зібрала понад 25 тис. голосів. Президент доручив Прем’єр-міністру вжити заходів. Ми очікували від виконавчої влади України, що буде певний діалог із законодавчою владою, до якого запросять галузеві асоціації, але цього не відбулося”, - зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Українські товаровиробники продовжують нести значні збитки під час війни і не в змозі купувати землі сільгосппризначення.

“Наші аргументи проти збільшення лімітів продажу сільгоспземель більш ніж зрозумілі. В країні війна, гідних цін на агропродукцію немає, значна територія окупована або господарства  знищені. Більше 40 млрд доларів становлять сумарні прямі і непрямі збитки  товаровиробників. За період 2203 року втрати  сягнули 3 млрд доларів за відсутності нормальних цін реалізації. Аграрії, які не воюють, утримують ОТГ та допомагають ЗСУ. В таких умовах Україні потрібно не розпродавати землі, а акумулювати зусилля. Між тим, коли одні воюють, в країні влаштовано “поле див” – продають по  10 тис. га земель. Військові аграрії обурені, що зараз відбувається розпродаж земель великими масивами. Ми втрачаємо прагнення цих людей захищати землю. Для агросектору дуже важливо залишити чинні ліміти продажу по 100 га на одну особу», - наголосив Денис Марчук.

В ЄС на ринку земель сільгосппризначення працюють суттєві обмеження.

 «Ми бачимо приклад поляків, литовців, які продають максимум по 500 га сільгоспземель в одні руки. Україна політично задала тон, що стане частиною ЄС. Якщо так, то, дозволяючи продаж великих земельних масивів, ми створюємо додаткове навантаження на європейських фермерів. Вони вже жаліються на засилля української продукції, і це поки мова йде про малий та середній бізнес. Уявіть, що за наступні 2-4 роки в Україні утвориться потужний кластер великих латифундій, які будуть значно інтенсивніші у своєму прагненні здобути європейський ринок, а отже малі і середні фермери Європи будуть страждати ще більше. Вважаю, що діалог щодо земельного питання в Україні, а саме збільшення лімітів продажу земель, ще не завершено”, - резюмував заступник голови ВАР.