Протягом року в агросекторі сталось чимало змін та було прийнято низку надважливих рішень за активної участі та підтримки експертів заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна».
Детінізація агросектору. Однією з найбільших подій стало прийняття законопроєкту №5600, яким передбачається сплата мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з кожного гектара с/г землі.
Це справді революційне та доленосне рішення, покликане вивести агросектор з тіні, реалізації якого ВАР добивалась протягом 4 років! Адже сьогодні 30%-40% земель сільгосппризначення обробляється майже без сплати податків. Продається «в чорну» і с/г продукція, вирощена на цих землях. Бюджети всіх рівнів щороку недоотримують від 50 до 90 млрд грн з урахуванням втрат від «скрученого» ПДВ. Законопроєкт був прийнятий з поправками ВАР, які усунули велику частину дискримінаційних по відношенню до платників податків норм, які були присутні у початковій редакції законопроєкту, та зробили його позитивним для аграрного сектору та бізнесу в цілому.
Детінізації агросектору сприятиме також законопроєкт №3656, прийнятий парламентом за активної підтримки ВАР. Він передбачає зниження ставки ПДВ на деякі види с/г продукції з 20% до 14%. І хоч в подальшому для тваринництва ставка ПДВ була повернута до 20%, для рослинництва вона залишається на рівні 14%. Це знижує ефективність шахрайських схем, так званих «скруток», через які експортується значна частина зерна, а шахраї незаконно отримують з держбюджету відшкодування ПДВ. Крім того, документ сприяє заощадженню обігових коштів для аграріїв, що дасть можливість інвестувати їх у розвиток господарств.
Старт реформи зрошення, який розпочався з прийняттям у першому читанні проекту Закону про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель №5202-д, став ще однією подією, на яку особливо чекали аграрії південних областей. Документ розроблявся за участі експертів та учасників ВАР, Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Михайла Хорєва, заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, фахівців Міністерства економіки України, BRDO, Світового банку, Інституту меліорації, ЄБРР та інших. Його норми спрямовані на відродження зрошення в Україні та підвищення ефективності сільського господарства.
Законопроєкт передбачає створення організацій водокористувачів, які зможуть брати на свій баланс, експлуатувати, відновлювати та реконструювати об’єкти меліоративної системи нижнього рівня, що перебувають у державній або комунальній власності чи є безхазяйними. Це дасть можливість сільгоспвиробникам самостійно інвестувати кошти в зрошення або залучати кредити чи інвестиції в розвиток зрошення.
Завершення земельної децентралізації, яке стало можливим з прийняттям законопроєктів №2194 та №2195 також відбувалось за активної підтримки ВАР. Норми законопроєкту передбачають передачу с/г земель за межами населеного пункту у власність громад. Крім цього документ запроваджує дерегуляцію у сфері землеустрою та усуває корупційні ризики в управлінні земельними ресурсами. Він є одним з надважливих законопроєктів «земельного» пакету, який забезпечує стале функціонування ринку землі. ВАР послідовно йшла до прийняття цієї ініціативи, підіймаючи питання про повернення земель громадам з 2016 року.
Низка питань, пов’язаних з ліцензуванням пального для власних потреб стала ще одним викликом для експертів ВАР, який потребував фахового реагування. Робоча група, яку очолив заступник голови ВАР Михайло Соколов, напрацювала низку поправок до законодавства, які врегульовали проблемні питання. Наразі напрацьований законопроект знаходиться на погодженні у голови Податкового комітету ВРУ та після погодження буде зареєстрований для розгляду у парламенті. В разі його прийняття штрафні санкції за перше порушення відповідного законодавства будуть зменшені із 500 тис грн до 25 тис грн, також для отримання ліцензії не буде необхіднім вказувати точний об’єм та кількість не стаціонарних ємностей, тих же бочок, які є оборотною тарою, що на практиці не можливо зробити. Законопроєкт містить ще багато корисних уточнень то спрощень, які облегшать життя аграріям.
Доступ до новітніх препаратів засобів захисту рослин (ЗЗР) отримали аграрії з ухваленням законопроєкту №2289, якій був внесений у парламент народним депутатом Олегом Тарасовим. Документ скасував дискримінаційну норму закону 867-VII, яким у 2015 році було введено блокування випробувань нових препаратів в Україні. Через це близько 110 новітніх препаратів не могли бути випробуванні та зареєстровані в нашій країні для використання сільгоспвиробниками.
Перезапуск агрострахування у 2021 році став можливим з прийняттям революційного законопроєкту №5104, яким запроваджується в Україні європейська та американська система аграрного страхування з держаною підтримкою. Це надає аграріям дієві механізми захисту від втрат внаслідок погодних катаклізмів, а згодом й змін кон’юнктури ринку. Документ передбачає можливість страхування урожаю від природніх ризиків – ураганів, посухи, зливи, землетрусів, граду тощо. Держава може компенсувати до 60% вартості страхового платежу. Крім того, у законопроєкті врахована пропозиція ВАР щодо страхування доходу агровиробника. Це американська модель, яка передбачає страхування не лише погодних, а й цінових ризиків.
На спрощення умов приєднання до електромереж агровиробники чекали роками, адже часто ввести в експлуатацію с/г будівлю ставало неможливим протягом тривалого часу через непрозорість таких умов. Зміни настали з прийняттям законопроєкту №5009, до розробки якого активно долучились експерти ВАР. Документ містить прогресивні норми, спрямовані на спрощення та прискорення процесу приєднання до електромереж. Також перед другим читанням прийнято важливі поправки, запропоновані ВАР, які спрямовані на підвищення відкритості обленерго та їх підзвітності контролюючим органам та громадськості.
Крім того, за активної участі та підтримки ВАР були прийняті законопроєкти № 3295, який визначає функціонування Державного аграрного реєстру; №0850, яким впроваджується низка позитивних змін стосовно єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості.
Також ВАР разом з іншими провідними аграрними організаціями не допустили прийняття ряду ініціатив, які в разі їх ухвалення могли б мати катастрофічні наслідки для агросектору:
- квотування експорту насіння соняшнику та олії, що могло призвести до падіння закупівельних цін на агропродукцію, збитків аграріїв, падіння розміру орендної плати за землю;
- монополізації ринку добрив – в історії, яка тривала понад два роки, поставлено крапку. ПрАТ «АЗОТ», що входить до складу Ostchem, відмовився від позову до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо введення квотування імпорту азотних добрив.
- недопущення шахрайських схем при запровадженні енергосервісу насосних станцій. Які вели до того, що нове обладнання, яке встановлювалось на насосних станціях задля збільшення енергоефективності, поставлялось за в декілька раз завищеною ціною, що вело не до здешевлення вартості води для поливу полів, а навпаки до її здороження.
