Детально про проблему скасування відшкодування експортного ПДВ для олійних провідні експерти галузі та народні депутати поговорять в рамках Agri Invest Forum 2018.

Зростання посівів сої порівняно з минулорічним показником не свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок», які передбачають скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, а є наслідком специфіки вирощування олійних культур.

Про це заявив член Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), керівник ТОВ «Лебідь-Агро» Денис Сергієнко на своїй сторінці у Facebook.

«Нещодавно фактично виконуючий обов’язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк заявив, що станом на 4 травня вітчизняні аграрії посіяли сої на площі 661,9 тис. га, тоді як на аналогічну дату минулого року засіяно було 636 тис. га, що нібито свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок»,які передбачають НЕвідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Хотілося б розділити оптимізм Максима Петровича, але деякі деталі специфіки вирощування сої та інших культур заважають це зробити», - написав аграрій.

За словами Сергієнко, справа в тому, що сільгоспвиробники планують структуру посівів і сівозміну заздалегідь, і роблять це не випадково. Крім того, щоб зберегти рентабельність на прийнятному рівні, сою не можна замінити на будь-яку культуру. Наприклад, ранні зернові в останні роки не давали фермеру заробити. Доступними альтернативами є, наприклад, соняшник та кукурудза. Ось тут, власне, і виникають проблеми.

Аграрій зазначив, що здебільшого, під кукурудзу та соняшник аграрії готують площі з осені, вносячи мінеральні добрива під основний обробіток. У той же час сою багато хто сіє під мінімальну або нульову технологію. «Соєві поправки» були прийняті в грудні 2017 року, тобто тоді, коли фермери не могли вже фізично підготувати площі під пропашні культури та довнести необхідні обсяги добрив в мерзлий ґрунт.

Крім того, Сергієнко додав, що якісний посівний матеріал також доводиться замовляти і купувати заздалегідь, багато хто це зробив ще восени 2017 року. Відповідно, у них залишалась тільки одна можливість - посіяти зарезервовані та частково передоплачені обсяги насінневої сої і сподіватися, що ВРУ все ж зможе скасувати норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних.

З огляду на все вище сказане, за прогнозами Сергієнко, очікувати скорочення посівних площ під соєю ми можемо в 2019, а не в 2018 році. Зате скорочення обсягів валового врожаю за офіційною статистикою ми можемо очікувати вже в цьому. Причина в тому, що у фермерів пропадає стимул продавати зібрану сою легально - в будь-якому випадку ціна не буде містити в собі відшкодування ПДВ експортерам, відповідно, різниця між цінами по перерахунку та за "кеш" скоротиться.

Однак, як кажуть, курчат по осені рахують. Подивимося, яким буде валовий збір сої за офіційною статистикою за підсумками 2018 року, а також які площі будуть закладені під сою у 2019 році.

Довідка. Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, якими скасовується відшкодування ПДВ при експорті олійних. Дані зміни призведуть до зниження закупівельних цін на ці культури всередині держави, в результаті чого переробні підприємства, що належать вітчизняним олігархам та великим транснаціональним корпораціям, опиняться у виграші. У той же час збитки малих та середніх аграріїв сягнуть близько 8 млрд грн. В результаті сільгоспвиробникам стане невигідно вирощувати сою.

Для повернення справедливості та скасування сумнозвісних «олійних правок», був розроблений законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті олійних. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші асоціації.

Однак Верховна Рада затягує його прийняття. Законопроект вже кілька разів вносився до порядку денного парламенту, але так і не був розглянутий депутатами. Для привернення уваги народних обранців до проблеми аграрного сектору, сільгоспвиробники за підтримки ВАР були вимушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради та власне будівлею парламенту.

Якщо після відновлення роботи Верховної Ради у середині травня депутати вкотре ігноруватимуть вимоги сільгоспвиробників, керуючись інтересами олігархів, а не малого й середнього бізнесу, аграрії будуть вимушені продовжувати акції протесту та робити їх масштабнішими.