Заступник голови ВАР Михайло Соколов у своїй колонці на Економічній правді розповів, чому зниження ставки ПДВ до 14% для деяких видів с/г продукції є позитивним кроком для агросектору. 

______________________________________________________________________________________________________

Із прийняттям у першому читанні законопроєкту №3656, який знижує ставку податку на додану вартість (ПДВ) на окремі види с/г продукції з 20% до 14%, розпочалась його шалена критика. 

Почали лунати заяви, нібито зниження ставки ПДВ для виробників аграрної продукції відіб’ється на переробниках. Мовляв, податковий тягар з плечей виробників держава хоче перекласти на плечі переробників. Однак, це зовсім не так.

Переробники і трейдери у виграші

Поясню на прикладі. Завод купує молоко у фермера по 10 грн за літр без ПДВ, із ПДВ вартість складатиме 12 грн. Після переробки до магазину завод продає, наприклад, за 24 грн, де 20 грн – собівартість і 4 грн – ПДВ. 

Наразі, підприємство має 2 грн податкового кредиту та 4 грн – податкового зобов’язання. Відповідно, залишається 2 грн податкового зобов’язання до сплати, які завод згодом перерахує до бюджету.

Що відбудеться, якщо ставка ПДВ для агровиробників стане 14%? Переробник, як і раніше, купуватиме літр молока за 10 грн без ПДВ, але ПДВ тепер буде складати 1,4 грн. Відповідно, молоко в закупці від агровиробника буде коштуватиме не 12 грн, а 11 грн 40 коп. 

Далі він так само продає свою продукцію за 24 грн. Але тепер до сплати у бюджет у нього 2,6 грн. Тобто, переробник ці 60 копійок заплатить не на початку місяця, коли купуватиме у фермера молоко, а в кінці, і навіть у наступному місяці, коли у нього настане термін сплати ПДВ до бюджету.

Ціна сировини без ПДВ залишиться незмінною, а ціна з ПДВ зменшиться. І те, що переробник не заплатить при купівлі сировини, він сплатить після реалізації готової продукції. 

Для нього з точки зору прибутковості все залишиться, як і було, нічого не зміниться. Але плюсом для нього буде те, що потрібно менше обігових коштів для закупівлі продукції. А враховуючи, що в основному це кредитні кошти, то це також знижує його витрати.

Також, після реалізації норм законопроєкту, виграють і трейдери, у яких також відбудеться здешевлення закупівельної ціни. 

Однак, вони отримують ще й додаткові переваги: зі зниженням ставки, сума ПДВ, яка заморожується до моменту бюджетного відшкодування, також зменшується. 

Враховуючи, що у пікові періоди експорту, трейдер може "обертати" оборотні кошти по декілька разів за місяць (закуповувати продукцію та реалізовувати її), зниження ставки на 6% призводить до акумуляції додаткових оборотних коштів мінімум 10-15% в місяць. 

Наразі ці суми просто "зависають" не менше ніж на 60 днів, в очікуванні бюджетного відшкодування.

Чому 14%?

Тепер про розмір ставки. Чому принципово було 14%, а не менше, наприклад, 10%? Для того, щоб в аграріїв не виникла ситуація, коли податковий кредит, який формується при купівлі чогось, не став більшим за зобов’язання, які приходять, коли вони продають свою продукцію. 

Тоді, щоб аграрій отримав ті ж гроші, йому довелось би очікувати відшкодування ПДВ з бюджету, а це довго, клопітно, а інколи й дорого, навіть якщо не говорити про корупцію, а лише про витрати на роботу бухгалтерів та юристів.

Боротьба зі "скрутками"

Ще один позитивний момент цього законопроєкту – він робить менш привабливими різноманітні незаконні махінації під час реалізації нелегального зерна – так звані "скрутки". На них держава щороку втрачає десятки мільярдів гривень. "Скрутки" – бо у ланцюгу схем "скручуються" різноманітні товари.

Наприклад, компанія імпортувала до України банани та заплатила на митниці 20% імпортного ПДВ. Далі банани реалізувались за готівку. Ніде офіційно ця операція не відображалась. 

В результаті компанія має і гроші, і податковий кредит, який держава їй зобов’язана відшкодувати. Потім за готівку купується і продається зерно. 

Тепер у компанії виникає податкове зобов’язання за продаж зерна, яке "скручується" з кредитом від бананів і в бюджет нічого не сплачується. Але для того, щоб "скрутка" спрацювала, потрібно купити зерна рівно на ту ж суму, на яку були офіційно ввезені банани в Україну.

Відповідно, при ставці 14% замість 20% для отримання того ж фінансового результату, "скрутці" потрібно пропустити через себе в 1,4 раза більше тіньового зерна.

Але "тіньової" пшениці в Україні є певний обсяг. Тому "скрутчикам" доведеться або скорочувати свої обороти, або шукати інші товари, щоб замістити дефіцит "тіньового" зерна. 

В будь-якому випадку це збільшить їх накладні витрати. Тобто, законопроєкт №3656 робить схему по розкраданню ПДВ з держбюджету уже не такою привабливою.

Тому, з огляду на ті переваги, які отримують від реалізації цього законопроєкту ключові гравці агросектору та економіка загалом, його потрібно розглянути у другому читанні та підтримати якомога швидше.

Пʼятниця, 9 жовтня 2020

 

Linija COVID_19_2
Zustrich VAR

Партнери