Чи обов’язково міняти Статут ТОВ

17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон №  2275-VIII), яким внесено зміни до прав і обов’язків учасників товариств з обмеженою відповідальністю (далі – Товариства) та порядку створення, діяльності та припинення Товариств.

Як показує практика, у зв’язку із набранням чинності Законом №  2275-VIII, більшість положень статутів Товариств, затверджених до червня 2018 року, не відповідають нормам вказаного закону.

Однак, законодавцем встановлено строк до 17 червня 2019 року аби Товариства мали можливість привести свої статути у відповідність до прийнятих змін та нововведень.

Після настання вказаної дати, положення статуту, які не відповідатимуть законодавству, втратять свою чинність і не підлягатимуть застосуванню.

Після 17 червня 2019 року Товариство може і далі функціонувати на підставі свого статуту. Така позиція має право на існування, оскільки чинним законом не передбачено жодної санкції за не приведення статуту Товариства у відповідність Закону №  2275-VIII, а єдиним наслідком не вчинення вказаних дій є втрата чинності деяких положень установчого документу.

Однак, в даному випадку доцільно говорити не про відповідальність або вплив з боку державних органів, а про переваги, які надає Закон №  2275-VIII та які учасники мають право закріпити в статуті свого Товариства.

Слід пам’ятати про те, що статут це не просто документ, який необхідно подати державному реєстратору для створення Товариства, а це основний внутрішній акт, який регулює питання створення, діяльності та припинення Товариств, визначає та захищає права й інтереси учасників Товариства.

Серед причин, які змушують замислитись над необхідністю приведення статуту Товариства у відповідність до Закону №2275-VIII, можна виокремити наступне:

·          відмова скрупульозних контрагентів та банків від співпраці з Товариством, яке діє на підставі статуту, що суперечить положенням чинного законодавства;

·          відмова від прийняття документів для участі у тендерах або дискваліфікація учаника;

·          економія часу та фінансів в майбутньому (відповідно до Закону №  2275-VIII в статуті можна не зазначати: адресу місцезнаходження Товариства; розмір статутного капіталу; інформацію про засновників та розмір, належних їм часток; види діяльності та ін. Таким чином, виклавши статут Товариства у новій редакції й виключивши вказані відомості, в майбутньому можна затверджувати відповідні зміни без реєстрації нової редакції статуту);

·          можливість передбачення в статуті обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників Товариства;

·          можливість передбачення в статуті детального порядку вступу до Товариства та виходу з нього (що може бути корисним для залучення додаткового фінансування на розвиток вашого бізнесу);

·          можливість передбачення в статуті індивідуальних положень з загальних питань діяльності Товариства, які вже врегульовані в законі (наприклад: передбачення додаткових випадків скликання загальних зборів; віднесення до виключної компетенції загальних зборів учасників інших питань, ніж передбачених законом; передбачення іншого порядку реалізації переважного права учасників Товариства; передбачення іншого строку, порядку, розміру та способу проведення розрахунків з учасником, що виходить з Товариства, а також порядку вибору суб’єкта оціночної діяльності; та ін.). 

Отже, приводити статут Товариства у відповідність до закону №  2275-VIII чи ні – вирішувати лише учасникам такого Товариства. Однак, при прийнятті рішення з цього питання, слід пам’ятати про те, що статут це не просто документ, який необхідний для створення та існування Товариства, а це основний внутрішній акт, який регулює питання створення, діяльності та припинення Товариств, визначає та захищає права й інтереси його учасників, забезпечує стабільну та ефективну роботу Товариства.

Чи потрібно вносити зміни в Статут для отримання дозволу на зберігання пального? 

Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII були внесені зміни до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності»   ст. 7. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню .. 7) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України  № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”.

Від 19.12.1995 № 481/95-ВР Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» надає визначення ч. 1 ст. 15 «-  зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;». 

Тобто зберігання власного пального визначено як вид діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Формально податкова може відмовити у виданні ліцензії на вид діяльності, що НЕ зазначений як додатковий КВЕД підприємства у держреєстратора. Так ДПС у м. Харків надавала роз’яснення, щодо наприклад оптової торгівлі пальним  «…ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.Крім того, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального  у суб’єкта господарської діяльності  обов’язково має бути наявним в реєстраційних даних платника  код КВЕД

– 46.71., 46.12, для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним;

– 35.21., 20.11.,20.59.,19.20, для отримання ліцензії на право виробництва пального;

– 47.30, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

У разі відсутності встановлених КВЕД заява приймається, з відповідним повідомленням «відсутній необхідний КВЕД», та після розгляду повертається платникові податків для приведення у відповідність».

Додавання КВЕД або внесення Змін до статуту не є обов’язковим але бажано це зробити з урахуванням вищезазначеної позиції ДФСУ.