Рятувальники, що знаходяться на деокупованих територіях по лінії фронту, зокрема із Харківської, Херсонської, Миколаївської областей, щотижня отримують десятки тисяч заявок на розмінування сільгоспугідь. У ДСНС не приховують, що чекати доведеться довго. Тож у цій ситуації фермери вже другий рік поспіль ризикують залишитись без урожаю, та що страшніше – ризикують своїм власним життям, виходячи в поля аби не допустити продовольчої кризи.

За словами Андрія Дикуна, голови Всеукраїнської аграрної ради та благодійного фонду SaveUA, щодня в ЗМІ з’являються повідомлення про підриви на мінах його колег, та пошкодження або повну втрату техніки через міни. Малі фермери часто власноруч розміновують поля під посів, що має катастрофічні наслідки, адже гинуть люди. Через загрозу життю більшість фермерів взагалі пропускають посівну. Зокрема, великі агропідприємства Херсонщини навіть не починали весняну посівну, через що Україна та країни ЄС цього року не отримають херсонських овочів.

«На Херсонщині був найбільший в Європі овочевий ринок. Овочі, кавуни, ягоди – все це садили саме на лівобережній частині регіону, яка потрапила в окупацію. Цьогоріч ми не побачимо ні херсонських кавунів, ні овочей. Можливо отримаємо незначну кількість соняшника і зерна”, - каже учасник ВАР, Ігор Йосипенко, керівник агропідприємства у Херсонській області. Та додає, що «з усієї Херсонщини лише на Правобережжі є невелика кількість земельних угідь, яка не дуже замінована. Буквально у двох громадах фермери частково засіяли озимину, зовсім невеличкі ділянки, і станом на зараз триває підготовка грунту під  посіви соняшнику. Це вузька смужка полів, що межують із Дніпропетровською областю.

Найбільша площа забруднених земель на півдні і сході України. В Херсонській області треба обстежити більше 208 тисяч гектарів, в Харківській області – майже 160 тисяч гектарів, в Миколаївській – більше 85 тисяч гектарів.

«В Україні наразі потенційно забрудненими є близько 174 тис. квадратних кілометрів землі. Це земля, яка є джерелом їжі для близько 81 мільйона людей у всьому світі. Це надзвичайно великий обсяг роботи, виконати яку Україна може лише за допомоги світової спільноти. Для гуманітарного розмінування українських територій потрібно в десятки разів більше фахівців, підготовлених за міжнародними стандартами, аніж працює в Україні сьогодні. Ми повинні всі разом вирішити цю проблему, аби вберегти світ від продовольчої кризи та життя мирного населення України від смертельної небезпеки, яку несуть заміновані території», - каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради та благодійного фонду SaveUA.

Без розмінування територій молочні господарства деокупованих і прифронтових областей не зможуть заготовити грубих кормів для худоби та будуть змушені суттєво скорочувати або й зовсім закривати молочний напрямок.  

Для України це означає втрату робочих місць, та втрату мотивації для українців повертатися до своїх домівок. Також, це велика втрата інвестицій, для повернення яких у молочному скотарстві потрібно не менше 10 років.

Вже зараз господарства, які півроку і більше фізично не могли здійснювати господарську діяльність, не можуть самостійно оплатити послуги з розмінування і ризикують бути приреченими на банкрутство, адже втратили 30-70% своїх молочних стад, зазнали значних руйнувань виробничих приміщень, складів, сільськогосподарської техніки, через пожежі втратили потенційний врожай або нічого не зібрали через замінування полів.

Наразі вартість за розмінування — від 600 доларів до 3500 доларів США і вище за гектар. Але жодне із господарств, що потребують розмінування, не зможе їх осилити. Адже середня врожайність пшениці у 2022-му році становила 4 т/га, середня ціна фуражної пшениці за І квартал 2023-го року – 150 доларів США/т, тобто з 1 га пшениці фермери потенційно могли б отримали ті самі 600 доларів США.  

Олександр Сазонов, директор «Агросервіс ЛТД», Харківська обл.: «Понад 2 із 6 тис. га угідь господарства потребують термінового розмінування. По наших полях проходила лінія розмежування і відбувалося дуже щільне мінування, не кажучи вже про протипіхотні міни або залишки від обстрілів, якими нас буквально поливали.

Впродовж 2022-го, під час окупації, ми не змогли фізично заготовити ніяких грубих кормів, худоба зараз доїдає залишки врожаю 2021-го.

Одразу після звільнення думали, як пошвидше наростити тих 400 корів, що загинули через обстріли, щоб відновити робочі місця і довоєнне виробництво молока. Зараз відмовилися від цієї ідеї. Якщо не буде розмінування, ризикуємо бути змушені ще й вирізати мінімум 30% корів. До війни на господарстві постійно працювало 155 працівників. Якщо закриємо молочний напрямок, то 130 із них роботу втратять».

Петро Штупун, директор ТОВ «СК ВОСТОК», Харківська обл.: «Наразі у підприємства 300 га не розмінованих земельних угідь. На 250 га з них були прильоти і лежать нерозірвані снаряди. Районна ДСНС мають детальну інформацію про нашу ситуацію, але зараз їх пріоритет -- на розмінування комунальних підприємств, а до сільгоспугідь невідомо коли черга дійде. Приватні структури, що пропонують розмінування за шалені кошти, зарекомендували себе дуже погано. Сусідні підприємства, які скористалися їхніми послугами, мають величезні збитки і в техніці, і в людях, бо просто підриваються на мінах. Шукаємо підтримки та можливості гуманітарного розмінування».

Василь Калган, директор АФ «Базаліївський Колос» Харківська обл.: «Якщо розмінування не буде, ми повністю втратимо не лише напрям тваринництва, а й господарство загалом. У нас не має жодного поля, яке було б досліджене. Запасів кормів для корів вистачить лише до липня цього року. Критично необхідно розмінувати поля протягом літа. Це дасть нам шанс зберегти ферму».

Галина Головко, керівниця СТОВ «Мрія», Харківська обл.: «Через бойові дії та окупацію в нашому Куп’янському районі вижило тільки дві молочні ферми: наша і ще одна. До війни ми мали 3-разове доїння і здавали щодоби 32 тонни молока на переробку. В січні 2023 року через блекаути й обстріли дійшли до одноразової дойки та 8 т молока. Через обстріли втратили два склади зерна по 6 тис. тонн. Але вижили! Продовжуємо надавати молоко, м’ясо нашому населенню, на потреби ЗСУ і лікарень, допомагаємо відбудовувати зруйновані дороги і мости, ні на день не затримували зарплату нашим працівникам навіть під час окупації. Однак, дочекавшись звільнення, нам буде нереально відновити роботу ферми без термінового гуманітарного розмінування полів. За попередніми оцінками, контаміновано снарядами і заміновано понад 3000 га земель, які ми обробляємо. Щоб виростити корми і втримати стадо, нам потрібно розмінувати хоча б 1000 га. Але із поточними тарифами від комерційних компаній в нас нема шансів. Якщо не знайдемо гуманітарного рішення, то змушені будемо здавати на м’ясо худобу, яку такими над зусиллями вдалося зберегти під час бойових дій».

За оцінкою Світового банку, повний комплекс робіт із гуманітарного розмінування коштуватиме близько 37,4 млрд доларів. Лише на першочергові потреби з обстеження та пріоритетного розмінування земель сільськогосподарського призначення за попередніми оцінками необхідно 1,5 мільярди доларів США.

«На усіх можливих інформаційних майданчиках, на всі офіційних зустрічах зі світовими лідерами та колегами-фермерами наша асоціація закликає партнерів до активної взаємодії. Адже гуманітарне розмінування сприятиме поверненню життя на деокуповані території, і дозволить реалізовувати інші проекти відновлення, зокрема критичної та транспортної інфраструктури, та головне — це збережені життя людей, які щодня, вже 425 днів поспіль, знаходяться під обстрілами ворога», - зазначив Андрій Дикун.

Понеділок, 24 квітня 2023

 

SaveUA_ukr

Партнери