Завершився третій етап проекту з підтримки реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України, який реалізується Всеукраїнською Аграрною Радою за підтримки Програми USAID АГРО. Сьогодні онлайн-зустрічі відбулисьз агровиробниками та представниками органів місцевого самоврядування Дніпропетровщини та Луганщини.  

На тому, що аграрії повинні бути готові до старту ринку землі задовго до 1 липня, наголосив юридичний радник Програми USAID АГРО Віктор Кобилянський. Він зазначив, що аграрії мають бути готові до того що їх орендодавець може запропонувати їм купити земельну ділянку. На особливому контролі слід тримати також і той факт, що рейдери можуть скористатись змінами в законодавстві і «накинути оком» на земельний банк агровиробника.

«В аграрія має бути власна земельна політика щодо викупу земель, поновлення договорів оренди, експансії та консолідації земель. Чи готовий агровиробник масово скупати земельні ділянки, що орендує? Якщо ні, то чи готовий купувати ті земельні ділянки, власники яких прийдуть з пропозицією про продаж? Якщо так, то потрібно наперед продумати, за якою максимальною ціною ви це будете робити. Також потрібно подумати, де брати кошти – є накопичення чи додатковий капітал, чи будете залучати кошти. Якщо ж не плануєте купувати землю, то варто продумати політику щодо продовження договорів. Пропонувати власникам земельних ділянок, не чекаючи закінчення терміну оренди, внесення змін до договору з метою встановити більш тривалий термін оренди. Продумати, що йому можна запропонувати, – які бонуси. Також потрібно продумати стратегію консолідації земель, яка дає певний захист в ринкових умовах», — сказав експерт.

Юристка ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова роз’яснила положення закону 1423 (законопроект 2194), згідно із яким державні землі с/г призначення за межами населених пунктів перейшли у власність громад. Окремо зупинилась на наслідках переходу землі з державної у комунальну власність.

«За загальним правилом, до нового власника земельної ділянки, тобто громади, перейшли всі права і обов’язки попереднього власника по всіх чинних договорах оренди. Якщо термін дії договору не завершився, то він продовжує діяти на тих умовах, на яких він був укладений з попереднім власником і внесення змін до таких договорів можливе лише за взаємною згодою обох сторін. З метою повідомлення всіх орендарів про те, що саме громада стала власником тих чи інших ділянок, громада має зробити певні дії. Якщо для приватних землевласників є вимога законодавства про те, що вони зобов’язані в місячний термін повідомити про це діючого орендаря шляхом направлення листа-повідомлення, то для органів місцевого самоврядування цю процедуру дещо спростили. Вони можуть зробити таке повідомлення у місцевому ЗМІ з переліком кадастрових номерів земельних ділянок, які перейшли у їхню власність», — пояснила юристка.

Перший заступник начальника головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Ігор Жила доповнив про важливі зміни, які відбулись у законодавстві. Зокрема, про розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо вирішення земельних спорів в межах територій та територіальних громад,  а не лише в межах населених пунктів, які відображені у статті 158 Земельного кодексу України.

«Також вагома зміна є у статті 136 Земельного кодексу, яка говорить про те, що площа земельної ділянки с/г призначення право оренди чи емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 520 га. Внесено також зміни у закон про землеустрій, якими передбачено внесення до Держгеокадастру меж територій територіальних громад. Це буде запроваджено трохи згодом, але органи місцевого самоврядування мають вже починати організаційну роботу», — пояснив посадовець.

Начальник управління землеустрою та охорони земель головного управління Держгеокадастру в Луганській області Світлана Карпенко наголосила, що проблемним наразі є питання відсутності в Держгеокадастрі чималої кількості інформації щодо пайових земельних ділянок, права на які було набуто до  1 січня 2004 року.

«Чимало є таких ділянок, які не прийняли в спадщину. До нас поступають запити від нотаріусів, юристів щодо цих земельних ділянок. І ті орендарі, які орендують такі земельні ділянки повинні в першу чергу перевірити інформацію щодо них в Держгеокадастрі та допомогти громадянам з оформленням документів. Також актуальне питання на території Луганської області – військово-цивільні адміністрації. На теперішній час на території Луганської області не допайовані с/г землі - кормові угіддя, сіножаті, пасовища. Свого часу було прийнято рішення залишити їх у спільній частковій власності власників сертифікатів. І на даний час активно проводиться ця робота по паюванню цих земель. Але у нас на території області діє 8 військових адміністрацій, які не мають права приймати рішення щодо виділення земельних часток-паїв в натурі, передавання їх у власність. В цьому аспекті ми чекаємо роз’яснень від законотворців», — сказала посадовиця.   

Окрім того, під час зустрічей обговорили питання обмеження щодо купівлі землі сільськогосподарського призначення; хто зможе бути покупцем землі та в якому обсязі; наслідки відсутності інформації в ДЗК та Державному реєстрі земель; роль Держгеокадастру у вірному підрахунку площі землі у власності однієї особи.

Відеозапис круглих столів можна переглянути за посиланням:

Дніпропетровщина: https://www.facebook.com/agrarna.rada.ua/videos/178140834272180

Луганщина: https://www.facebook.com/agrarna.rada.ua/videos/336755551381878