Більше 200 аграріїв Вінницької та Львівської областей сьогодні взяли участь у третьому етапі регіональних онлайн-конференцій, які організувала ВАР та USAID АГРО в рамках проекту з підтримки реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України.

Разом з представниками місцевої влади сільгоспвиробників ознайомили з законодавчими змінами, які були внесені новим законом щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, та розповіли як підготуватися до старту ринку землі.

Юридичний радник Програми USAID АГРО Віктор Кобилянський наголосив на необхідності надійного захисту прав на землю.

«Провести аудит земельних ділянок та перевірити реєстрацію речових прав ви можете самосітійно. А от до обов’язкового проведення аудиту договорів раджу залучити фахівців. Також до 1 липня варто сформувати власну земельну політику - будете, чи ні купувати землі. Якщо не плануєте, то варто подбати про політику щодо поновлення договорів. Вже зараз ведіть розмову з орендодавцями, щоб збільшити термін оренди. Але спершу, визначіть умови, які ви будете їм пропонувати. Далі важливе питання експансії – чи плануєте ви розширювати власний земельний банк. Також подбайте про консолідації земель.Адже «шахматка» призводить до незручності в обробітку землі і створює додаткові ризики, пов’язані з конкуренцією та рейдерством», - пояснив він.

Юрист з земельних питань ВАР Вікторія Кіпріянова розповіла учасникам конференцій про нові підходи до інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, виправлення помилок та наповнення ДЗК відомостями.

«Згідно закону № 1423-IX (законопроект № 2194), державну експертизу документації із землеустрою скасовано. Погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок також скасовано. Держгеокадастру надали повноваження не лише проводити інвентаризацію земель державної форми власності, а всіх. Щодо повноважень сільських, селищних та міських рад. Окрім організації та здійснення землеустрою, додали повноваження проведення інвентаризації земель всіх форм власності.   Інвентаризація масиву земель с\г призначення, не менш як 75% земель якого належать одній або кільком особам на праві власності, або користування, може проводитися за відсутності рішення органів, зазначених в частині а) статті 53»,  - пояснила Вікторія Кіпріянова.

Представник нотаріальної палати Тетяна Кучеренко прокоментувала питання щодо того, чи має громада вимагати в Держгеокадастру певні документи для реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав:

«Якщо мова йде про земельні ділянки, які тепер вважаються землями комунальної власності, то тут ми повинні користуватись законом про державну реєстрацію майнових справ на нерухоме майно, статтею 28, та законом про розмежування, до якого нас відсилає закон про державну реєстрацію. Хоча я погоджуюсь з тим, що немає підстав вимагати якісь додаткові документи, бо закон чітко визначає, що ці землі вважаються землями комунальної власності. Як варіант – може бути рішення територіальної громади про оформлення права власності, але загалом законодавство цього не вимагає. Якогось додаткового регулювання законодавство на сьогодні не містить, роз’яснень Міністерства юстиції з цього приводу я також не зустрічала. Достатньої підставою є Земельний кодекс, перехідні положення, Закон про розмежування та звернення громади до реєстратора з проханням зареєструвати земельну ділянку» - сказала вона.

Перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Ростислав Тхір зосередився на проблемах області, які склалися з проведенням земельних аукціонів. Також зупинився на господарських дворах, зокрема висловив думку, що сьогодні неправильно є те, що під об’єктами нерухомості заборонено продавати земельні ділянки.

«Так, ці ділянки є державними,  або комунальними. Але на них побудована приватна власність  - об’єкти нерухомості. Вважаю, що правильніше було б, щоб такі землі продавати. Тому що ця заборона створює корупційну складову», - розповів представник Держгеокадастру.

Аграрії підняли питання використання цифрового підпису. Зокрема,  чи є підстави для реєстрації права, якщо договори оренди підписані цифровим підписом. Тетяна Суханова, представниця Нотаріальної палати України наголосила:

«На сьогоднішній день закон про державну реєстрацію не передбачає можливості прийняття таких документів. Міністерство цифрової політики піднімали питання, щоб і доручення посвідчувалися скайпом  застосуванням електронного цифрового підпису. Але наразі цих змін в законодавство не внесено», - розповіла експертка.

Для ефективного управління земельними ресурсами реалізація земельної реформи вимагатиме великих зусиль та наполегливості від органів місцевого самоврядування. Про це під час виступу наголосила Наталія Козуляк, начальник відділу прогнозування розвитку АПК та сільських територій Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОДА.

«Три місяці поспіль в області триває дискусію щодо впровадження земельної реформи. Вінниччина – це аграрний регіон, займає лідируючі позиції з виробництва сільського господарства. В нашій області працюють 2680 суб’єктів господарювання, з них 1812 фермерських господарств. 75% цих фермерських господарств мають земельних банк до 100 га. Тому питання земельних ресурсів, їх упорядкування для нас є дуже важливими. 70% загальної земельної площі нашої області займають сільськогосподарські угіддя. До ринку землі можуть бути залучені землі пайового фонду, які знаходиться в оренді сільгосппідприємств та фермерських господарств. Таких земель в області нараховується більше 1 млн га. На ці землі укладено 432 тис договорів оренди з пайовиками. Враховуючи наявність довготермінових договорів оренди, за нашими прогнозами, ринок землі буде формуватися поступово», -  розповіла вона.