Згідно з п. 8.2 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132, витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай унаслідок стихійного лиха, списуються (Дт 977 – Кт 23).

Однак якщо поле, на якому загинули посіви, пересівається, то витрати слід поділити на дві групи:

  • повторювані витрати – це ті витрати, які було понесено фермерським господарством із метою отримання врожаю і які необхідно понести знову, щоб замість загиблих посівів виростити нову порість та отримати врожай. До таких витрат, зокрема, належать: вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу та інші роботи, які виконуються знову при пересіві площ під загиблими культурами;
  • неповторювані витрати – це витрати, у повторному здійсненні яких немає необхідності для того, щоб отримати врожай. Прикладом таких витрат є витрати на лущення стерні, вартість добрив та витрати на їх внесення тощо, які списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

Отже, у разі пересівання площ, на яких загинули посіви, фермерське господарство повинне в Дт 977 із Кт 23 списати тільки повторювані витрати. Неповторювані витрати списуються із Кт 23 у Дт 23 у розрізі аналітичних статей на пересіяну культуру.

Оформити зазначений розподіл можна бухгалтерською довідкою або актом, які складаються в довільній формі.

Якщо посіви на полі загинули частково й фермерським господарством прийнято рішення не здійснювати пересівання іншої культури, а продовжити вирощування вже засіяної культури, то вважаємо, що в такому разі здійснювати списання витрат не потрібно. Такі витрати доцільно залишити у складі собівартості врожаю, що буде зібрано з такого поля.

Наслідки з ПДВ. Найбільше питань виникає саме в частині ПДВ, що сплачений у складі витрат, які формували вартість таких посівів.

Згідно з п. 198.5 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПК, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема:

  • в операціях, що здійснюються в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання;
  • в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Твердження, що витрати, понесені на вирощування загиблих посівів, не пов’язані з господарською діяльністю, є досить спірним. Адже фермерське господарство засіяло поля та мало намір зібрати врожай, а загибель посівів сталася з не залежних від фермерського господарства причин. Однак податківці  наполягають на тому, щоб зазначені витрати розглядати саме як використані в негосподарській діяльності, адже із посівів, що загинули, уже не буде зібрано врожай і відповідно не з’явиться дохід від реалізації сільгосппродукції.

Такі роз’яснення ДФС давала не раз, наприклад,також давала такі пояснення: ознайомитись можна тут (лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 22.11.2016 р. № 3987/10/14-29-12-01-10http://cv.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/65854.html (посилання активне).

Cлід звернути увагу: нарахування податкових зобов’язань (умовний продаж) слід здійснювати лише щодо повторюваних витрат, та й то не всіх, а лише тих за якими було сформовано податковий кредит. Тобто товари (послуги), що входять до повторюваних витрат, але були придбані без ПДВ (зокрема, у неплатників ПДВ) умовно «продавати» не потрібно, адже при їх придбанні не було сформовано податковий кредит. Не підлягають умовному продажу й витрати на заробітну плату, амортизацію тощо, оскільки вони не пов’язані із придбанням товарів і послуг та не містять ПДВ. Для правильного визначення суми ПДВ, що підлягає нарахуванню, рекомендуємо оформити бухгалтерську довідку.

Якщо ж Ви згодні відстоювати свої інтереси у суді:

Отже, якщоу Вас з деяких причин загинув врожай чи посіви, то ключовим у цьому питанні буде саме причина такої загибелі та її зв'язок з обставинами, не залежними від волі платника податку.

Як правило, це відбувається в результаті несприятливих погодних умов внаслідок: вимерзання, випирання, вимокання, випрівання, тощо. Разом з тим причинами можуть  бути і дії людей (наприклад навмисний підпал стиглих зернових).

Необхідно здійснити документальне оформлення такої загибелі. Як правило на підприємстві наказом керівника створюється комісія для обстеження посівів  і фіксування площі, на якій сталась загибель, встановлює її причини та  складає відповідний акт. Конкретних правил оформлення такого такої загибелі немає і потрібно керуватись загальними правилами щодо необхідних реквізитів первинної бухгалтерської документації згідно вимог Закону про бухоблік та Положення  №88. Бажано включити до складу осіб, що підписують такий акт, представників місцевих рад чи райдержадміністрації.

Головне в акті чітко зазначити: причини загибелі активів, які не залежали від волі платника податку, та належне обґрунтування висновку. До  роботи комісії може залучатись Держпродспоживслужба, а у випадку загибелі врожаю внаслідок пожеж – фахівець служби з надзвичайних ситуацій. Можна, також провести і агротехнічну експертизу, проте вона занадто дорога та затяжна.

Крім акту важливо також запастись і певними підтверджуючими документами. Наприклад температурними графіками від Гідрометцентр. Для прикладу, якщо буде встановлено, що посіви були пошкоджені внаслідок вимерзання, яке сталось в кінці зими через значне зниження температури до  -10 після початку відростання озимих, обумовлених потеплінням, що підтверджено відповідними температурними графіками.

Всі дані дії реалізовуються платником податків для того, щоб довести, що таке знищення сталось за форс-мажорних обставин та ніяким чином не залежало від дій платника податку.

Отже, щодо ПДВ – податкова наполягає на формуванні податкового зобов’язання,  оскільки  вважає що  такі  витрати не направлені на отримання доходу, а отже не є  пов’язаними з господарською діяльністю (пп. 14.1.36 ПКУ).

По перше, за відсутності чіткої норми, яка зобов’язувала б нарахувати податкові зобов’язання при списання загиблих активів, податкова посилається на положення  п. 198.5 ПКУ. Прямого посилання на конкретну  частину даного пункту немає, однак, скоріше за все мова йде саме про абз. 5 п’ятий даного пункту, яким передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання у випадку якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).

Згідно з пп. 14.1.36 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Отже,  вирішальне значення  має не  факт отримання  доходу, а власне спрямування діяльності.

Такої позиції дотримувались в своїх рішеннях вищі суди зазначаючи, що пов’язаність витрат з господарською діяльність визначається виходячи з поставленої мети та характеру відносин і не повинна ставитись в залежність тільки від досягнутого результату у вигляді одержаного доходу. Тому, у разі загибелі врожаю, безпідставне твердження  податківців про те, що такі операції не пов’язані з отриманням прибутку.

Інша річ, що даний результат було не досягнуто з об’єктивних та не залежних від платника наслідків. (в частині прибутку як мети господарської діяльності – рішення ВСУ від 14.03.2017 р. №21-1513а16 та ВАСУ від 27.09.2016 р. №816/2836/15).

Однак, якщо В не бажаєте сперечатися з податківцями (в т. ч.  у судах), пропонуємо все ж таки здійснити нарахування податкових зобов’язань відповідно до вищенаведеної норми п. 198.5 ПК.

 

Понеділок, 2 березня 2020

 

Партнери