Пестициди групи неонікотиноїдів – найбільш безпечні серед усіх, препаратів, які існують на сьогодні. Про це свідчать дослідження Інституту аграрної економіки, Інституту захисту рослин та ДП Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України, проведені на замовлення ВАР. 

Порівняльний аналіз токсичності неонікотиноїдів та інших пестицидів, проведений фахівцями, засвідчив, що вони є найбільш безпечними у порівнянні з іншими.  В одній із публікацій ВАР уже публікував попередні висновки експертів, тепер же організація отримала повний звіт щодо властивостей цієї групи пестицидів.

Детально із презентацією можна ознайомитись тут. 

Нагадаємо, у квітні стало відомо, що в Уряді розглядається проект постанови «Про заборону ввезення на митну територію України та використання в Україні окремих небезпечних пестицидів». До переліку заборонених потрапили і  пестициди групи неонікотиноїдів - клотіанідин, імідаклоприд, тіаметоксам.

Наслідком заборони неонікотиноїдів стануть екологічні проблеми

Окрім того, заборона неонікотиноїдів призведе до значних проблем в екології. Зокрема, через використання менш ефективних препаратів збільшиться споживання води: від 4,9 до 6,9 млн куб м. Це дорівнює річному споживанню води усією нафтогазовою промисловістю (6 млн м3). Або майже стільки ж, скільки витрачає у рік Закарпатська обл. Такого обсягу води було б достатньо для заповнення 80 тисяч шкільних басейнів. 

Через заборону даних пестицидів, аграрії змушені будуть збільшити кратність механічної обробки полів сільськогосподарською технікою. За рахунок цього збільшиться кількість викидів у повітря вуглекислого газу (СО2). Експерти підрахували, що їх об’єм складе більше 90 млн кг викидів. Цей обсяг можна порівняти з ПРАТ «МК «Азовсталь», який сумарно генерує близько 89,5 млн кг викидів.

І, звичайно, заборона неонікотиноїдів призведе до зменшення врожайності основних експортних культур. І, як наслідок – великих втрат у коштах: від 31,0 – 65,6 млрд грн щорічно.

Яка ситуація в інших країнах

Наразі неонікотиноїди вільно використовуються у США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Австралії, Китаї, Японії, Новій Зеландії та інших країнах. Заборонені вони у ряді країн Європейського Союзу, проте, не у всіх. Великобританії, Данії, Румунії, Естонії, Угорщині, Сербії, Болгарії, Фінляндії були надані надзвичайні повноваження на використання неонікотиноїдів для олійного ріпаку, озимої пшениці, ячменю, кукурудзи і соняшника.

Інші країни ЄС щороку отримують екстрені (спеціальні) дозволи на використання пестицидів цієї групи. Щороку ЄС видає понад 300 таких дозволів. У 2018 році, приміром, їх було видано 341. У ТОП-10 країн ЄС, які отримують дозволи, входять Іспанія, Франція, Португалія, Греція, Німеччина, Словаччина, Австрія, Бельгія, Угорщина, Швеція. Усі країни мотивують необхідність надання такого дозволу однією причиною: альтернативи даним препаратам немає.

Вихід – у співпраці

Одним з основних аргументів проти використання неонікотиноїдів є твердження, що вони є згубними для бджіл. Однак, доказів того, що неонікотиноїдні інсектициди, призводять до втрат колоній бджіл у ЄС, США та інших країнах, відсутні! Більше того, - у тих країнах, де застосовуються ці пестициди, чисельність популяцій бджіл, навпаки, зростає.

Розв’язати це питання можна шляхом посилення комунікації між аграріями та бджолярами. Сільгоспвиробники мають попереджувати останніх щодо планових обробок посівів, про строки хімічних обробок і засоби, якими оброблятимуться посіви. Така практика існує у всьому світі і успішно діє. При налагодженій комунікації і розумному використанню пестицидів можна добитись і збільшення урожаю в аграріїв, і популяції бджіл у бджолярів.

Середа, 8 травня 2019

 

Партнери