Законопроєкт, який скасовує дискримінаційні по відношенню до малих і середніх аграріїв «соєві правки», ще не підписано. Виробники олійних ввійшли у посівну в умовах невизначеності, яка надзвичайно ускладнює їх роботу. 

Про те заручниками чиїх інтересів стали сільгоспвиробники та кому це вигідно, голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун розповів у своїй колонці на сторінках видання Інтерфакс.  

Майже 2,5 роки аграрії намагаються позбутись зашморгу у вигляді "соєвих правок", який з подачі лобістів агрохолдингів "накинула їм на шию" попередня влада. Запровадження "соєвих правок" для малих та середніх аграріїв вилилось у мільярдні збитки, в той час як агрохолдинги отримують надприбуки.

Перекриття доріг, мітинги під стінами Верховної Ради, сотні робочих груп, телеефіри, пресконференції, численні звернення до президента, робота з депутатами і профільними міністрами – так Всеукраїнська Аграрна Рада разом з іншими профільними асоціаціями закликали звернути увагу на дискримінаційні "соєві правки". Вже й сам президент Володимир Зеленський наказав уряду та Верховній Раді усунути цю проблему і забезпечити ухвалення закону. І ось коли вже законопроєкт (№1210), який скасовує горезвісні  правки, прийнятий, віз і нині там…Закон вже кілька місяців очікує на підпис глави держави, а сільгоспвиробники продовжують нести збитки.

Аграрії в заручниках

Чому так? Кому вигідно тримати малих та середніх аграріїв у заручниках, наживаючись на їхній праці? Щоб це зрозуміти, потрібно подивитись у "корінь" проблеми.

У грудні 2017 року парламент минулого скликання підніс аграріям "сюрприз": під час позачергового пленарного засідання, вночі, депутати проголосували за зміни до податкового кодексу, згідно із якими скасовувалось відшкодування ПДВ при експорті олійних культур. Мотивувались такі зміни нібито необхідністю стимулювати переробку олійних всередині країни, аби додана вартість залишалась у державі. 

 Реакцією на такі зміни стала хвиля обурення трейдерів та самих аграріїв. За ініціативи ВАР сільгоспвиробники вийшли на дороги у кількох регіонах та влаштували акції протесту під стінами парламенту, вимагаючи повної відміни "соєвих правок" та повернення державою ПДВ при експорті сої.

 Однак, лобісти агрохолдингів "спрацювали" на випередження. Під виглядом поступок аграріям у Верховній Раді був "протягнутий" законопроєкт №7403-д, згідно із яким ПДВ при експорті сої держава повертатиме тим виробникам, які експортують її самостійно.

Проблема у тому, що малі та середні аграрії не в змозі експортувати свій урожай самі: їхніх об’ємів не вистачає для формування експортної партії, також вони не мають логістичних потужностей, аби доправити цю партію у порт. Великі партії формували трейдери, які закуповували сою у аграріїв, а потім, продаючи її за кордон, отримували відшкодуання ПДВ. "Соєві правки" таку організацію роботи зруйнували.

У результаті аграрії вимушені були продавати свій урожай на внутрішньому ринку переробним заводам за зниженими цінами. А  власники цих переробних заводів експортують власну сою за світовими цінами та отримують відшкодування ПДВ.

Таким чином, малі та середні аграрії, які обробляють до 75% с/г земель в країні, стали заручниками купки агрохолдингів, які диктують свої правила. Саме їм вигідно, аби дискримінаційні по відношенню до малих та середніх сільгоспвиробників "соєві правки" продовжували діяти. Саме їх представники поширюють чутки, нібито відміна цих норм призведе до великих втрат у бюджеті, що є відвертою брехнею та маніпуляцією. Все якраз навпаки: дія "соєвих правок" призводить до втрат аграрного сектору та держави.

"Соєві правки" – це ганебне явище в українській політиці та економіці і є свідченням того, як пролобійовані інтереси меншості можуть обернутись несправедливістю та дискримінацією щодо більшості тих, хто забезпечує продовольчу безпеку країни та стимулює притік валюти.

Мільярдні втрати та невизначеність

Уже протягом перших місяців 2018-2019 маркетингового року, різниця між експортними цінами та внутрішніми закупівельними цінами на соєві боби в середньому збільшилася на 9 відсоткових пунктів порівняно з відповідним періодом попереднього року і склала 19%. Чисті втрати фермерів склали близько $20 на тонні реалізованої сої. Загалом же, лише у минулому маркетинговому році через знижені закупівельної ціни аграрії втратили понад 1,5 млрд грн.

Отже, запроваджені обмеження щодо експорту сої мають негативний економічний ефект. І це підтверджують статистичні дані. Зокрема, протягом 2017-2019 року обсяг посівних площ сої скоротився на більш ніж 400 тисяч га, що призвело до втрат близько 0,96 млн тонн станом на 2019 ік. Таке падіння виробництва значно перевищує ріст переробки сої у 0,59 млн тонн. Всього галузь з виробництва і переробки сої втратила близько 5,5-7 млрд грн доданої вартості. Це, в тому числі, означає зменшення доданої вартості на 1 гектар земель в обробітку та аграрного ВВП. Скорочення залишків сої на початок 2020 року (станом на 01.01.2020 -  0,927 млн. тонн), в порівнянні з торішніми показниками (станом на 01.01.2019 -  1,018 млн тонн), не дозволить збільшити її переробку в порівнянні з показниками 2019 року (1,47 млн тонн). А якщо врахувати, що в поточному році очікується додаткове падіння посівних площ, зайнятих соєю, на 20%, вже цього року ми побачимо не тільки падіння виробництва, а й переробки сої

Аграрії наразі увійшли в активну фазу посівної. Невизначеність із "соєвими правками" надзвичайно ускладнює їх роботу: виробники сої та ріпаку не можуть отримати необхідне фінансування для проведення польових робіт та укладати довгострокові форвардні контракти. Бездіяльність у цьому напрямку разом зі світовою економічною кризою, яка насувається, загрожує поглибленням кризових явищ в аграрному секторі що, без сумніву, відіб’ється і на загальних показниках ВВП. Саме тому аграрії вкотре закликають владу поставити крапку в питанні скасування "соєвих правок". Чи то, все ж таки, підписати законопроєкт №1210, чи ініціювати термінове прийняття законопроєкту №2446, яким відновлюється відшкодування ПДВ при експорті олійних культур. Таким чином, у даному напрямку агросектору буде відновлена справедливість і усі гравці ринку матимуть можливість працювати в однакових умовах.

Пʼятниця, 24 квітня 2020

 

Партнери