У південних регіонах України розпочалась збиральна кампанія ранніх зернових культур. Однак, несприятливі погодні умови – посухи, зливи, повені, заморозки – зашкодили посівам, внаслідок чого аграрії Півдня зазнали катастрофічних збитків. Зокрема, через засуху було втрачено 385 тис. га посівів с/г культур. Найбільше постраждала Одещина, де  загинуло близько третини всіх посівів озимих.

Як розповідає керівник ТОВ «Колос» Юрій Яловчук із Великомихайлівського району Одещини, зі 1000 га озимих на 400 га урожай загинув. На інших площах збирають вибірково. Мають урожайність ячменю 5-6 ц з 1 га, гороху – близько 5 ц з 1 га, щодо пшениці, то сподіваються на 10 ц з 1 га. Ріпак на 70 га загинув повністю.

«Повний мінус. Посіяли близько 2 центнери на 1 га, а збираємо 4-5 центнер, то про який дохід говорити? Повний крах. Нікого не цікавить, як ми будемо викручуватись – виплачувати податки, орендну плату. Думаю, будемо брати кредит і розраховуватись. Іншого виходу немає, ситуація критична. Дуже образливо що нам пообіцяли, що буде допомога, люди зібрали документи, зробили всі розрахунки, а нас просто кинули напризволяще», - розповідає аграрій.

Третину посівів озимих втратило і господарство ТОВ «Єнікіой» з Одещини. З 5 тис. га площ озимих, 1,5 тис. га втрачено. Мають урожай на рівні 3-6 ц з 1 га зернових.

«У нас у нормальний рік собівартість вкладень була 5 тонн на 1 га. А збирали ми 7 тонн і 2 тонни у нас був прибуток. Минулого року вклали 5 тонн, а зібрали 2,5 тонни. По двох господарствах 30 мільйонів збитків», - каже керівник господарства Олег Сулаков.

Частково постраждала і Миколаївщина. Однак, чимало господарств врятували урожай завдяки зрошенню. Як розповідає керівник ТОВ «Технологія-Агро», Олександр Клепач, підприємство якого обробляє землі у Снігурівському районі, у нього 70-80% угідь – поливні землі. Це дало можливість зібрати урожай на рівні 40 з 1 га.

Інші агровиробники Півдня, аби рятуватись від посухи переходять на нові технології обробітку ґрунту, які дозволяють накопичувати вологу.  

«У нас зрошення немає. Посуха була, але завдяки технології обробітку ґрунту, яку ми використовуємо – ноу тілл – на нас вона менше вплинула. Більшої шкоди завдали миші. Дуже пошкодили і зернові, і соняшник,  і ріпак. Так у багатьох районах області. Зима була тепла, без опадів, морозів, вони і розмножились, - розповідає керівник СТОВ «Берегиня» з Херсонщини Віктор Деркач.

Несприятливі погодні умови – посуха, заморозки – торкнулись і Запоріжжя.

«У нашому господарстві загибелі посівів не було. Дощі пройшли, але тоді, коли рослина була вже у стадії наливу. Якби пройшли на тиждень-два раніше – була б інша картина. Поки що урожайність на рівні минулих років – від 44 ц з 1 га середній показник.  Хоча, на півдні області – Токмацький, Чернігівський, Бербянський райони – там є господарства, у яких зовсім погано із зерновими, - розповідає керівник ТОВ «АЛЬКАІР» Роман Паньовін, землі якого знаходяться у Василівському районі Запорізької області.

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) неодноразово підіймала питання часткової компенсації збитків господарствам, які постраждали від несприятливих погодних умов та пропонувала конкретні кроки, яким чином кошти можливо виділити із державного бюджету.

Зокрема, на компенсацію збитків аграріям можна спрямувати частину коштів із програми фінансової підтримки агросектору, на яку у 2020 році виділено 4 млрд грн. На один із напрямків даної програми – «Фінансова  підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» – передбачено 1,2 млрд грн. Дані кошти призначаються для компенсації відсотків за кредитами, які аграрії братимуть для купівлі с/г земель. Разом з тим, запуск ринку землі замість жовтня 2020 року має відбутися лише у липні 2021 року.

За таких обставин більше частина коштів за даним напрямком використана не буде. Тому є можливим  внесення змін до вказаної постанови шляхом доповнення її новим напрямом використання бюджетних коштів – «Компенсація збитків сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодних умов» з одночасним наданням доручення Мінекономрозвитку спрямувати на вказаний напрям більшу частину коштів.

Кошти для агровиробників можливо виділити також із резервного фонду бюджету. Умови використання таких коштів передбачають їх повернення. Однак, через внесення змін до пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету можливо передбачити виділення коштів на безповоротній основі суб'єктам господарювання. Зокрема, в разі загрози продовольчій безпеці України, спричиненої наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

ВАР закликає Мінекономрозвитку, уряд та Верховну Раду України взяти до уваги дані пропозиції та допомогти агровиробникам, чимало з яких опинились перед загрозою банкрутства через втрату урожаю!