Довгий час на митниці був заблокований імпорт азотних добрив через боротьбу з контрабандою з Російської Федерації. Як раніше писав Agravery.com, у зв’язку з цим були заблоковані усі імпортні добрива, які надходили з різних країн світу. В результаті таких перевірок страждали трейдери і сільгоспвиробники. Проте попри усі перепони кооператив «Пуск» зміг завезти до України азотні добрива та забезпечити своїх аграріїв. Про ситуацію із блокуванням та проривом блокади в інтерв’ю для Agravery.com розповів Олександр Буюклі, виконавчий директор кооперативу «Пуск».

Олександре, розкажіть про блокування імпорту, з чим воно пов’язане та навіщо його ввели?

- Азотні добрива вітчизняного виробника реалізуються на внутрішньому ринку за високою ціною, тоді як імпортна селітра коштує приблизно на $10-20 дешевше. Тому з першої декади грудня було влаштовано блокування імпорту, аби сільгоспвиробники купляли українську селітру по завищених цінах. Унаслідок цього кожна партія добрив затримувалась щонайменше на 10-15 днів через перевірки в лабораторії. А 15 днів — це гроші, це об’єми товарів, які лежать у портах чи стоять на вагонах на митницях, замість того, аби бути на складах агровиробників.

Але попри блокаду вам таки вдалось імпортувати селітру в Україну?

- Так, нам вдалось поставити азотні добрива в Україну та забезпечити сільгоспвиробників нашого кооперативу селітрою по реальній ринковій ціні. Ми імпортували товар з Туреччини, розмитнили його і поставили на склади до наших господарств.

І вам не чинили опір?

- Вони (митники - Ред.) намагались чинити опір, проте завдяки голові ВАР Андрію Дикуну, Степану Кубіву (Міністр економічного розвитку України, - Ред.), депутату Верховної Ради Тетяні Остриковій та губернатору Херсонської області Андрію Гордєєву нам вдалось доставити з Туреччини партію селітри. Загальний об’єм був близько 19 тис. т. Для України це невелика кількість, але для нас це — перемога.

І скількох аграріїв ви зможете забезпечити добривами, які вдалось імпортувати?

- Це дозволить забезпечити близько сотні сільгоспвиробників.

Чи плануєте ще імпортувати селітру в цьому сезоні?

- Ні, сезон вже закінчився, почалась рання весна і селітру вже внесли по мерзло-талому ґрунту. В подальшому її імпортувати вже недоречно. Ми будемо поставляти карбамід, складні добрива — те, що потребує сільгоспвиробник під посів кукурудзи, соняшнику та інших ярих культур.

А чи не очікується проблем із імпортом карбаміду, оскільки це також азотні добрива? Яка ситуація з іншими добривами, чи немає складнощів при імпорті?

- Ми на минулому тижні завезли 2,5 тис. т карбаміду з Єгипту, і жодних складнощів у нас не було. Я вважав, що затримки можуть бути, але усе нормально пройшло. Мені здається, труднощі виникають тільки при імпорті селітри. А складні добрива в Україну і так завжди імпортувались, тому тут ніяких проблем не повинно бути.

А який об’єм був заблокований, скільки трейдерів постраждало від такої політики блокування імпорту?

- На мою думку, постраждали усі трейдери, які займаються імпортом селітри в Україну. Це десь 20 компаній. Були заблоковані поставки селітри з Туреччини, Болгарії, Румунії, Литви та Польщі. Усі ці об’єми стояли, відбирались проби. У середині січня-лютого це був просто колапс для трейдерів. До того ж в Україну прийшла рання весна і сільгоспвиробникам просто не було де взяти селітру по ринковій ціні, тому вони були змушені купляти дорогу селітру українського виробника. Зараз для аграрія день за тиждень йде, оскільки з початку березня відбулось суттєве підвищення температури і добрива буде внести неможливо.

Які втрати ви понесли від цього блокування імпорту?

- Звісно, це завдало певних втрат. Але нам ще пощастило, оскільки ми потрапили із цими затримками не в розпал сезону.  Але якби затримки були такими ж, як у деяких інших трейдерів, з 15 січня, то це завдало б нам значних збитків. Так, ми втратили час, але могло бути й гірше, якби голова ВАР не доклав усіх зусиль для того, аби подолати цей бар’єр. Для багатьох трейдерів це стало великим уроком. Деякі трейдери завезли селітру з Болгарії і вона простояла майже 20 днів в порту, і її розмитнили лише минулого четверга — оце збитки. Ця селітра має вже лежати на полі, а вона лежить у миколаївському чи херсонському порту. І куди її потім діти? Лише покласти на склад до наступного сезону, а це ще додаткові витрати та блокування оборотних коштів. От така тяжка робота трейдерів зараз.

А чи не було пропозицій прискорити процес проходження митниці для ваших товарів за окрему плату?

- Так, такі пропозиції до нас надходили. Для того, аби пришвидшити процес проходження розмитнення, трейдерам пропонували додатково заплатити. Але ми змогли власними силами подолати цей штучний бар’єр та розмитнити усю партію селітри.

Скажіть, а чи не поступається селітра з Туреччини за якістю українській?

- Ні, різниці немає, вона не поступається за якістю українським, польським чи литовським добривам. Усе виробництво скрізь здійснюється однаково. Різниця полягає лише у рівні автоматизації та ціні на газ, тому імпортна селітра дешевша за українську. Закордоном інвестують кошти в сучасне виробництво, у нас це — більше політика. Ніхто не вкладає гроші в українське виробництво. Я впевнений, ми могли би себе цілком забезпечувати якісними недорогими азотними добривами. Я відвідав біля десятка заводів по виробництву азотних добрив закордоном і мене питають, чого я туди приїхав, якщо в Україні є власні заводи?

Матеріал www.agravery.com

 

Вівторок, 12 березня 2019

 

Партнери