Як правильно відобразити в обліку, а потім і в балансі посів озимини та оранку?
Об’єктами обліку витрат у рослинництві є окремі сільськогосподарські культури (групи культур), а також виконані роботи у незавершеному виробництві (витрати під урожай наступного року: оранка на зяб, лущення, внесення добрив, снігозатримання, чорні пари тощо). Тобто, оранка на зяб і витрати під урожай наступного року (посів озимини) є витратами у рослинництві.
Далі розглянемо, на якому субрахунку на кінець року сільськогосподарський виробник має відображати в обліку посіви озимини під урожай майбутнього року.
За біологічними характеристиками посівами вважаються живі рослини, що не досягли зрілості, але продовжують свій біологічний розвиток і при дотриманні всіх агротехнічних вимог повинні дати сільгосппродукцію. Тобто це вказує на те, що посіви озимини є біологічними активами.
Згідно з п. 4 П(С)БО 30 «Біологічні активи» - біологічні активи, це жива тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільгосппродукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.
При цьому посіви озимини є поточними біологічними активами (ПБА) рослинництва, тому що період, за який посіви озимини перетворяться у сільгосппродукцію, тобто відокремляться від біологічного активу і стануть придатними для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання не перевищить року. А якщо біологічний актив здатний давати сільгосппродукцію протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, то він є саме ПБА (п. 4 П(С)БО 30).
Отже, в бухгалтерському обліку посіви озимини слід відображати за правилами П(С)БО 30 та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку біологічних активів, затвердженими наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315 для ПБА рослинництва.
У п. 5.19 Методрекомендацій № 1315 вказується, що правила обліку посівів сільгоспкультур, які не досягли зрілості та технологічний процес створення яких не завершено (у т.ч. посіви озимини), залежать від того, чи зможе сільськогосподарський виробник на кінець року (тобто на дату річного балансу) визначити справедливу вартість таких активів і чи є він платником податку на прибуток (2 абзац п. 11 П(С)БО 30).
Тобто в сільськогосподарського виробника є 2 варіанта обліку:
1. Є можливість визначити справедливу вартість ПБА
2. Немає можливості визначити справедливу вартість ПБА.
- Справедливу вартість визначити можливо.
Якщо на дату балансу сільськогосподарський виробник може достовірно визначити справедливу вартість п1.осівів і він не є платником податку на прибуток, то в обліку має відобразити їх як звичайний ПБА, тобто на субрахунку 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю» (1 абзац п. 5.19 Методрекомендацій № 1315).
Щоб відобразити в обліку на кінець року посіви під урожай майбутнього року як ПБА, сільськогосподарський виробник на дату балансу робить проводку:
Дт 211 «Поточні біологічні активи рослинництва»
Кт 231 «Рослинництво».
При цьому на субрахунку 211 посіви мають обліковуватися саме за справедливою вартістю, а не за фактичною собівартістю (сумою понесених витрат), як це було на субрахунку 231. Тому і списувати з кредиту субрахунку 231 в дебет субрахунку 211 слід суму, що дорівнює справедливій вартості посівів.
Справедлива вартість посівів навряд чи буде дорівнюватиме фактичним витратам, понесеним на вирощування посівів. Вона може бути або більша, або менша за розмір фактичних витрат на вирощування. Тому щоб закрити субрахунок 231, сільськогосподарський виробник повинен дооцінити/уцінити первісне визнання ПБА:
• якщо витрати на вирощування посівів (ПБА), зібрані за дебетом субрахунку 231, виявилися менші за визначену справедливу вартість посівів, то на різницю між цими двома величинами виробник має визнати інший операційний дохід:
Дт 231 «Рослинництво»
Кт 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»;
• якщо ж, навпаки, справедлива вартість менша за понесені витрати, то різницю списують до складу інших операційних витрат:
Дт 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»
Кт 231«Рослинництво».
При цьому коли настане час збирати урожай, вартість ПБА, оцінених за справедливою вартістю на кінець року, слід буде перенести на субрахунок 231.
Тобто, виробник має списати з балансу посіви, оцінені за справедливою вартістю, з віднесенням їх вартості на витрати виробництва:
Дт 231 «Рослинництво»
Кт 211 «Поточні біологічні активи рослинництва».
Відображення в звітності: у балансі у ф. № 1 та у ф. № 1-м посіви, які обліковуються як ПБА, сільськогосподарський виробник має відобразити у рядку 1110 «Поточні біологічні активи», а от у ф. № 1-мс такі ПБА відображаються у рядку 1100 «Запаси».
2. Справедливу вартість визначити не можливо (найбільш поширений в сільському господарстві) або аграрій є платником податку на прибуток.
В такому випадку, в обліку посіви слід відображати як незавершене виробництво, тобто їх продовжують обліковувати на субрахунку 231 «Рослинництво». На цьому рахунку посіви озимини мають бути оцінені за виробничою собівартістю, яка визначається відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» (4 абзац п. 5.19 Методрекомендацій № 1315).
Сільськогосподарський виробник, як правило, через відсутність активного ринку ПБА не може визначити справедливу вартість посівів, тому обліковують посіви озимини на кінець року як незавершене виробництво.
В такому випадку, сільськогосподарські виробники, на кінець року лишають усі понесені витрати на посів сільгоспкультур під урожай майбутнього року на субрахунку 231, тобто на тому рахунку, де вони збирали витрати у розрізі статей, прописаних у П(С)БО 16.
Відображення в звітності: у балансі посіви озимини, які обліковуються як незавершене виробництво, виробник має відобразити у ф. № 1 в рядку 1102 «Незавершене виробництво», у ф. № 1-м та ф. № 1-мс у рядку 1100 «Запаси».
Пʼятниця, 15 листопада 2019