Аграрії вимагають покарати чиновників, які прийняли завідомо неправомірні та дискримінаційні по відношенню до малих та середніх фермерів  нормативні акти щодо розподілу державних дотацій в агросекторі України протягом 2017 та 2018 років. Про це сьогодні, 25 липня, під час прес-конференції заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов.

«Ми будемо звертатись до НАБУ з проханням провести розслідування стосовно 2017 і 2018 років, коли чиновники Мінагро знали, що затверджені порядки, унеможливлять отримання держдопомоги тими, хто її потребує. У нас є цьому підтвердження – відповідні листи та звернення. Чому вони навмисне залишили все як було навіть на 2018 рік, незважаючи на те, що ми неодноразово підкреслювали нечесність схеми розподілу аграрних дотацій. Саме чиновники є винними в тому, що аграріїв обдурили. Зробили вони це з дурості, незнання чи хитрості – розбереться НАБУ”, – заявив заступник голови.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов зазначив, що зміни, які призвели до перекосу у розподілі державної підтримки, розпочались у 2017 році після остаточного скасування спеціального режиму сплати ПДВ для агропідприємств. Для того, щоб частково компенсувати завдані тваринникам  і, насамперед, тваринникам збитки, Уряд вирішив надати їм фінансову допомогу, так звану «квазіакумуляцію ПДВ». Але формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували. При цьому, у 2017 році за цією програмою практично половину коштів отримали два великі агрохолдинги. 

Зі своїми зауваженнями щодо несправедливого розподілу дотації до Мінагрополітики звернулась Всеукраїнська Аграрна Рада та інші провідні аграрні асоціації. З аналогічним зверненням до Мінагрополітики звернулась і Громадська Рада при Мінагрополітики. Однак, ні Міністерство, ні Уряд до них не дослухались.

Та ж сама ситуація повторилась і у 2018 році. Уряд затвердив ряд постанов  (Постанови КМУ  №86, №106 та №107 від 07.02.2018), згідно із якими проводився розподіл агродотацій. Їх розмір у порівнянні із 2017 роком навіть зріс  - з 5,3 млрд грн до 6,3 млрд грн. Однак, незважаючи на це малі та середні аграрії коштів майже не побачили. А левова їх частка знову була виплачена великим агрохолдингам.

Окрім того, що порядок виплати держдотацій, затверджений даними постановами, був невигідним для малого та середнього агробізнесу, самі постанови були прийняті з порушеннями.  Тому у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання цих постанов протиправними та їх скасування. Однак, у травні цього року суд відхилив позов ВАР. 22 липня цього року асоціація подала апеляцію.

Як пояснила адвокат та представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, дані постанови були прийняті Кабінетом Міністрів України безпідставно.

«7 лютого 2018 року, коли Кабмін приймав ці рішення, цього питання не було у порядку денному. Взагалі. Всі документи на узгодження цих постанов, на розподілення мільярдів коштів датувалися всіма міністерствами після прийняття постанови Кабінетом Міністрів.  Виникає питання, яким чином Кабінет міністрів прийняв рішення в інтересах державної політики щодо розподілення мільярдів державних коштів без узгодження з будь-якими Міністерствами, без розгляду цих питань і без наявності даного питання у порядку денному. Більше того, після цього Міністерства надіслали свої резолюції Мінекономрозвитку, зробили зауваження на 14-ти сторінках, тому це є неприпустимим і неможливим до використання», - зазначила Тетяна Козаченко.

Що ж стосується самого позову, то колегія суддів, які розглядали справу ВАР у суді, була сформована незаконно. Відповідно до автоматичного розподілу справ, справу було розподілено на трьох суддів – Горцов, Арсірій і Кузьменко – двоє з них на момент автоматизованого розподілу були у відпустці і не мали права розглядати справу.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, наслідком такої державницької політики у сфері агродотацій, зокрема в молочній галузі, стало скорочення поголів’я худоби. Зокрема, протягом І півріччя 2019 року Україна втратила 9,7 тис поголів’я промислових корів та 166 тис тонн молока.

Як зазначили спікери, це питання підіймається саме зараз, оскільки наразі – той період, коли буде формуватись бюджет-2019 і в малих та середніх є шанс отримати справедливий розподіл державних коштів.

 

Четвер, 25 липня 2019

 

Партнери