Про застосування засобів захисту рослин в контексті безпеки для навколишнього середовища рослин говорили під час круглого столу у Сумах «Засоби захисту рослин: економіка VS екологія», співорганізатором якого виступила Всеукраїнська Аграрна Рада разом із Сумською обласною державною адміністрацією, ННЦ «Інститут аграрної економіки», Сумським національним аграрним університетом.

Директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА  Олександр Маслак акцентував увагу на важливості застосування засобів захисту рослин для отримання стабільних і високих урожаїв. Зарубіжна і вітчизняна практика свідчить, що  втрати врожаю від шкідливих організмів та бур’янів можуть становити понад  30% валового збору рослинництва, при цьому значно погіршується і якість продукції.

Таку думку підтвердила і начальник Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Оксана Голінач, яка зазначила, що одним із важливих напрямів вирішення продовольчої проблеми є ефективне застосування сучасних засобів захисту рослин. Вона акцентувала також увагу і на тому, що ставку потрібно робити на екологічно безпечніші препарати, оскільки людина і її здоров’я мають бути на першому місці.

Про сучасні технології захисту рослин та світові інноваційні тренди поінформували науковці кафедри ЗЗР Сумського національного аграрного університету Володимир Власенко, Віктор Деменко, Юрій Міщенко та начальник відділу ЗЗР компанії «ІнтерАгроСтандарт» Євгеній Олефіренко. Із станом використання ЗЗР у Сумській області присутніх ознайомила начальник відділу контролю за обігом ЗЗР Управління фітосанітарної безпеки в Сумській області Олена Прощенко. На необхідності зміщення тенденцій у бік застосування екологобезпечних методів боротьби із шкідниками, бур’янами та хворобами у сільському господарстві акцентував увагу заступник директора Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Микола Собко.

Про зміни, які очікують українських аграріїв в контексті світових та європейських викликів говорила заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська. Вона наголосила, що наразі суттєве занепокоєння викликає той факт, що українським сільгоспвиробникам уже не перший рік поспіль доводиться функціонувати в умовах істотних потрясінь, пов’язаних із цілою низкою чинників, до яких може додатися ще одна – обмеження щодо застосування окремих діючих речовин ЗЗР, зокрема інсектицидів неонікотиноїдної групи.

Одночасно виникає запитання: якими препаратами будуть замінені неонікотиноїди у разі обмежень щодо їх використання? Чи будуть замінники більш безпечними для людини, тварини та корисних комах? Світова практика доводить протилежне! Фермери змушені переходити на препарати більш старішого покоління, які є значно токсичнішими, ніж неонікотиноїди та вимагають збільшення частоти і кратності обробок посівів. У результаті зростають  екологічні ризики та економічні втрати. В українських реаліях це може боляче вдарити по аграрному сектору та національній економіці загалом. 

Не маючи рівноцінної альтернативи неонікотиноїдам існує висока ймовірність втрати експортних позицій української агропродовольчої продукції на світових ринках, зумовлених ризиками щодо зниження урожайності сільськогосподарських культур та їх якості. Крім того, зниження рівня прибутковості агроформувань послабить їх фінансово-економічну спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій, що матиме негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже сьогодні та віддалені соціально-економічні наслідки у середньостроковій перспективі.

Таким чином, порівняльний аналіз токсичності  неонікотиноїдів та інших інсектицидів, якими вони можуть бути замінені засвідчив, що за параметрами гострої токсичності неонікотиноїди виявилися більш безпечними порівняно з іншими препаратами!

За ініціативи Всеукраїнської аграрної ради у 2019 році групою українських учених, з урахуванням результатів досліджень провідних учених світу, були вивчені екологічні та економічні наслідки щодо можливої відмови від застосування неонікотиноїдів. Порівняльний аналіз віддалених ефектів показав, що за показником репродуктивної токсичності неонікотиноїди як і піретроїди мають слабо виражену токсичність, і є значно безпечнішими порівняно з ФОС-інсектицидами. За параметром мутагенності усі досліджувані препарати є помірно або малонебезпечними, в окремих із них мутагенності виявлено взагалі не було.

Вівторок, 26 листопада 2019

 

Партнери