Підприємству була передана земельна ділянка для ведення лісового господарства. 15.08.2018 р., згідно із Законом України № 2497-VIII було внесено зміни до Податкового кодексу України. Відповідно до цих змін було визначено, що лісокористувачі повинні сплачувати податок за землю на загальних підставах.

Відповідно до Рішення Селищної Ради  було встановлено ставку податку для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг на рівні 5,0 % від нормативної грошової оцінки (за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено).  Зазначена сума є дуже великою та не прийнятною для  підприємства, оскільки вищевказана земельна ділянка не використовується нашим підприємством в комерційних цілях.

Запитання: Як зменшити або звільнитися від сплати податку за лісові землі?

Відповідь:

Законом України № 2497-VIII були внесені зміни до пп. 273.1 та пп.273.3 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ), згідно з якими податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством, а ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 ПКУ. Тобто, конкретна ставка податку, визначатиметься за рішенням Селищної Ради.

На жаль той факт, що ця земельна ділянка не використовується  підприємством в комерційних цілях, не впливає на наявність обов’язку сплачувати земельний податок.

Раціонально провести нормативно-грошову оцінку, оскільки в такому випадку ставка податку встановлюється у розмірі не більше 3% . Якщо нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не проведена, то максимальна ставка податку становить 5%. Разом з тим, таке рішення слід приймати виключно після розуміння орієнтовної суми нової нормативно-грошової оцінки.

Також  є можливість оскаржити в судовому порядку обов’язок по сплаті земельного податку саме за 2018 рік на підставі рішення Селищної Ради .

ОСКІЛЬКИ:

1) Коли таке рішення приймалось лісокористувачі ще не були платниками земельного податку;

2) Закон України № 2497-VIII набрав чинності всупереч принципу стабільності податкового законодавства (6 місяців дається на введення нових податків, зборів, елементів, платежів, див. п. 4.1.9. ПКУ «стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року» (за такими підставами були тотально позитивні судові рішення по «податку на розкіш», а в інших справах значення мали конкретні обставини справи, і були як і позитивні рішення, так і негативні).

 

Вівторок, 20 листопада 2018

 

Партнери