Повне відкриття ринку землі, яке має на меті впровадити український уряд, замість обіцяного економічного зростання може спричинити спад сільськогосподарського виробництва. На цьому сьогодні наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов під час дебатів, присвячених проблематиці ринку землі. 

Експерт пояснив, що малі та середні аграрії будуть вимушені скорочувати інвестиції й акумулювати ресурси для купівлі землі та виплати залучених на для цього кредитів. Тому на першому етапі потрібні певні обмеження.

«Якщо ми подивимось, як відкривали ринки наші сусіди, то побачимо, що вони  не робили його ліберальним. Завжди були обмеження: на участь у ньому іноземців, на кількість придбаної в одні руки землі. Ці моделі, можливо, були не ідеальні, але вони були. Тому, що розуміли: середнє та мале господарство дає більше доданої вартості, більше податків, більше робочих місць. Це потрібно державі», - сказав Михайло Соколов.

Також Михайло Сколов наголосив, що механізм, через який влада має намір виявляти кінцевих бенефіціарів, не спрацює. Оскільки, наприклад, всіх юридичних осіб Російської Федерації не знає ніхто і виявити їх неможливо, оскільки чимало з них давно зареєстровані в офшорних зонах.

У заході також взяв участь член правління ВАР Руслан Голуб, який підкреслив що ринок землі має вводитись поетапно. Так, на першому етапі потрібно надати право купувати землю лише фізичним особам-підприємцям. І лише потім, через кілька років, - юридичним особам.

«Це дало б можливість зняти соціальну напругу. Адже ті 10-15% людей, які готові сьогодні продати свою землю, зможуть це зробити. Разом з тим, ринок розвивався б поступово і нам вдалося б уникнути дикої приватизації. Ми не повинні зараз допустити на ринок юридичних осіб, бо через них зайдуть іноземці. І через кілька років ми можемо отримати сценарій, коли Українськими землями володітимуть два-три іноземних фонди», - наголосив учасник ВАР.

Четвер, 10 жовтня 2019

 

Партнери