Чому експорт пшениці не можна обмежувати і якими збитками може обернутись для країни подібне рішення, заступнк голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов розповів у своїй колонці на сторінках видання "Економічна правда".

Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що додаткових обмежень на експорт українського зерна вводитись не буде.

Нагадаю, Мінекономрозвитку уже підписало меморандум із учасниками зернового ринку щодо обмеження на експорт пшениці (продовольчої і фуражної) в обсязі до 20,2 млн тонн у 2019/2020 маркетинговому році.

До цього у ЗМІ розкручувалась тема здорожчання пшениці та навіть появи дефіциту на неї, а значить, і нестачі хліба, якщо експорт пшениці не буде обмежено.

Каталізатором таких повідомлень стало звернення до президента України Всеукраїнської асоціації пекарів та Асоціації "Борошномели України".

У ньому вони просять Володимира Зеленського запровадити тимчасові обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів. 

У зверненні стверджується, що наразі на внутрішньому ринку зерна склалася критична ситуація через зростання попиту на зовнішніх ринках та через сезонні фактори, які збільшують ціни на продовольчу пшеницю. 

Також зазначається, що за період з 15 по 25 березня, середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400–500 грн/тонна, що може призвести до 15–20% здороження вартості хліба, оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%.

Саме цим мотивується позиція асоціацій щодо необхідності запровадження обмежень експорту зернової продукції на період карантинних заходів.

Чи справді пшениця дорожчає через карантин?

Щоб відповісти на це питання, потрібно подивитись на динаміку цін на пшеницю на світовому та внутрішньому ринках у минулому та нинішньому роках.

Передусім, слід зазначити, що протягом березня 2020 року пшениця у світі дійсно здорожчала.

Утім ціна пшениці у 192 євро за тонну станом на 2 квітня 2020 року лише на 2% перевищує ціну, за якою торгувалася пшениця на початку квітня 2019 року (188 євро за тонну станом на 2 квітня 2019 року) та цілком вкладається у коридор сезонних коливань світових цін на пшеницю.

Водночас, згідно з даними аналітичного агентства АПК-Інформ, ціна пшениці на внутрішньому ринку також показала позитивну динаміку та станом на 3 квітня 2020 становить ~6000 гривень за тонну пшениці, що абсолютно дорівнює ціні на пшеницю на внутрішньому ринку на початку квітня 2019 року.

Слід зазначити, що зростання ціни протягом березня на 5,25% з (з 5700 до 6000 гривень) є значно меншим, ніж здешевлення української національної валюти щодо долара США, девальвація якої за вказаний період склала 14% – з 24,6 грн за долар США станом на 2 березня 2020 року до 28,1 грн за долар США станом на 31 березня 2020 року (дані НБУ).

Іншими словами, в реальних, а не номінальних цінах, пшениця на українському ринку навіть подешевшала.

А її подорожчання в номінальних цінах є просто поверненням до торішніх показників. Відповідно, і хліб, якщо справа саме в ціні пшениці, повинен в номінальних цінах залишитися на торішньому рівні.

Чи можуть експортери залишити Україну без пшениці?

Тепер слід глянути обсяги експорту зернових протягом 2019/2020 маркетингового року та спроможності виробників у задоволенні потреб внутрішнього ринку.

Як зазначалось на початку, починаючи з 30-го березня в Україні фактично вже введено обмеження на експорт пшениці в обсязі до 20,2 млн тонн у 2019/2020 маркетинговому році.

Порушення експортерами умов меморандуму є підставою для запровадження Мінекономіки обмежувальних заходів щодо експорту зернових культур, тобто квот.

Відповідно до даних Мінекономіки, станом на 26 березня 2020 року сукупно було експортовано ~17,9 млн тонн, з яких у березні експортували ~1 млн тонн. 

Виходячи з умов меморандуму, обсяг експорту пшениці до кінця 2019/2020 маркетингового року (квітень – серпень) не перевищуватиме 2,3 мільйони тонн, а залишок пшениці станом на квітень становить ~4 млн тонн.

У такому разі залишок пшениці на зберіганні у агровиробників станом на кінець маркетингового року (липень 2020) становитиме ~1,7 млн тонн.

При цьому весь прогнозований обсяг використання пшениці на внутрішньому ринку протягом 2019/2020 маркетингового року становить 8,23 млн тонн.

Таким чином, станом на кінець маркетингового року, тобто на момент збору нового урожаю, залишок пшениці буде складати 21% від сукупної річної потреби.

А це означає, що в Україні вистачить зерна для внутрішніх потреб, навіть якщо попит різко зросте і при цьому буде неврожай пшениці. 

Чим насправді загрожує обмеження експорту зернових

Обмеження експорту зернових унеможливить реалізацію на експорт 2,3 млн тонн зернових (залишок можливого експорту згідно з меморандумом) та призведе до ~0,5 млрд доларів втрат валютних надходжень в Україну, девальвації гривні та збитків аграріїв, яким зараз потрібні кошти для проведення весняних польових робіт.

Саме тому рішення не вводити додаткових обмежень на експорт зернових – абсолютно правильне.