АМКУ визнав зловживання монополією з боку OstChem: стенограма та аудіозапис

АМКУ визнав зловживання монополією з боку OstChem: стенограма та аудіозапис

Group DF, заявила, що інформація, поширена 13 липня однією з аграрних асоціацій, про те, що Антимонопольний комітет України нібито визнав зловживання холдингу OstСhem своїм монопольним становищем, не відповідає дійсності, і є спробою тиску на комітет.

У свою чергу, Всеукраїнська Аграрна Рада, яка опублікувала відповідну новину на своєму сайті, вважає подібні заяви OstСhem спробою ввести громадськість в оману щодо реального стану справ і явною маніпуляцією фактами.

Заява, зроблена ВАР, повністю відповідає сказаному в документах АМКУ, скан-копії яких викладені на сайті ВАР.

Однак, якщо в Group DF/OstСhem процитують фрагмент заяви ВАР, який не відповідає дійсності, ми принесемо свої вибачення. Поки ж ми бачимо тільки навмисні перекручування та маніпуляції інформацією.

На підтвердження своїх слів викладаємо стенограму засідання від 12 липня, на якому АМКУ представив результати розслідування у справі OstСhem перед народними депутатами та аграрними асоціаціями. Аудіозапис з засідання можна завантажити за посиланням https://fex.net/#!391603406122

Представником АМКУ на зустрічі був Ігор Кустовський, директор Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери, фармацевтики та рітейлу АМКУ.


"- Дійсно хочу поділитися інформацію стосовно дій АМКУ на цьому ринку, пояснити нашу позицію і розказати в якому стані наразі є та справа, яку ми розпочали у 2015 році. Почну зі справи. У січні 2015 році до АМКУ надійшла заява Полтавського ГЗК про порушення ТОВ «НФ-Трейдинг Україна» законодавства про захист економічної конкуренції на ринку аміачної селітри. Ми прийняли її до розгляду. І за допомогою долучених до заяви матеріалів виявлено було ознаки поруення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку аміачної селітри.

14 травня 2015 року розпорядженням державного уповноваженого АМКУ було розпочато розгляд справи за ознаками вчиненого порушення, передбаченого п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 ЗУ про захист економічної конкуренції, яка звучить як «Зловживання монопольним домінуючим становищем на загальнодержавному ринку» шляхом становлення таких цін аміачної селітри, які неможливо встановити за умов існування конкуренції на ринку.

В ході розгляду справи з метою отримання інформації, з метою підтвердження інформації, яка була у заяві, ми зробили численні запити до всіх учасників ринку добрив – виробників, імпортерів, підприємств АПК, щоб зрозуміти їх бачення проблеми, зрозуміти їх проблематику, з якою вони стикаються. Тривалий час ми обробляли цю інформацію. І зясували такі речі:

* в 2015 році доля групи компаній Ostchem, в яку входили «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», «Рівнеазот» та ПАТ «Азот», займають долю 61% за підсумками 2015 року;

* протягом 2015 року підприємства групи реалізовували готову продукцію як на внутрішній ринок так і на експорт. Але протягом 2015 року Сєвєродонецьке об’єднання у зв’язку з близькістю розташування теритоторії АТО значно скоротило виробництво азотних мінеральних добрив, зокрема, аміачної селітри і карбаміду, на яких спеціалізується, і практично на сьогодні не виробляє продукцію.

* ми аналізували в ході дослідження ціну, за якою поставляється продукція на внутрішній ринок всіма учасниками групи на внутрішній ринок. Ми аналізували, за якою ціною вони отримують основні сировинні матеріали для виробництва зазначеної продукції. На жаль, я не можу їх озвучити, тому що всі учасники розслідування закрили інформацію і зазначили її як конфіденційну. Я можу лише надати певним чином узагальнені дані.

Аналіз собівартості продукції – різних видів азотних добрив – що вироблялися підприємствами і реалізовувалися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, засвідчили, що, за їх даними, реалізація аміачної селітри на експорт у 2015 році і у 2014 році була збитковою Протягом 2014-2015 років близько 90% аміачної селітри від загального обсягу реалізованої продукції реалізовувалися через одну компанію, яка входить до групи – «НФ Трейдинг Україна».

Протягом 2015 року ми досліджували також ціни придбання НФ-Трейдингом продукції на заводах групи і побачили, що ціни придбання і реалізації зросли у порівняні з 2014 роком на 91%.

Як ви знаєте, за заявою «НФ-Трейдингу» у 2014 році було запроваджено антидемпінгові мита на аміачну селітру, що ґрунтувалося на інформації, яку вони подавали до МЕРТ. Водночас, як видно з діаграми на ст.. 4, діаграма 2 демонструє динаміку зміни середньозважених цін реалізації двох основних видів азотних добрив – карбаміду та аміачної селітри – «НФ-Трейдингом» на внутрішньому ринку. І якщо подивитися на динаміку цієї середньозваженої ціни та динаміку середньозваженої ціни закупівли природного газу підприємствами групи «Остхем», можна побачити, що в період 2014 року і більшої частини 2015 роки динаміка зростання ціни газу істотно відрізняється від динаміки зростання ціни на мінеральні добрива, які вироблялися групою.

Відповідно до виданої ПАТ Азот ліцензії та ліцензії, виданої дл ПАТ Рівнеазот відповідно до постанови НКРЄ, зазначені суб’єкти господарювання мали право к 2015 році постачати природний газ за нерегульованим тарифом. За даними «Нафтогазу» середній рівень у 2015 році становив 6967,78 грн за тисячу кубометрів без урахування цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ та ПДВ.

Ціни, за якими Рівнеазот закуповує газ у пов’язаних відносинами контролю суб’єктів господарювання, значно перевищують граничний рівень цін на природний газ, встановлений НКРЄ – приблизно на 31%.

Ціни, за якими ПАТ Азот закуповувало природний газ у пов’язаних відносинами контролю суб’єктів господарювання також значно перевищували рівень цін на природний газ, встановлений НКРЕ. При визначенн7і цін на природний газ він був врахований Національною комісією з регулювання енергетикою митний рівень, що неодноразово в зазначеній групі порушувалося компаніями групи.

Також в 2015 році ПАТ Азот та ПАТ Рівнеазот здійснювали взаємні поставки за цінами, що перевищували граничний рівень цін, встановлений НКРЕ. Таким чином, на думку АМКУ, встановлювалася завищена собівартість продукції, яка демонструвалася згодом.

В середині однієї з групи суб’єктів спостерігалася таким чином завищення собівартості сировини та, відповідно, витрат виробника. Такі перепродажі газу протягом 2015 року тривали у період з січня по квітень та у жовтні. Саме ці періоди визначаються найнижчими показниками рентабельності підприємств.

Враховуючи зазначене, ми намагалися дослідити ситуацію, яка відбувається не тільки в компаніях групи, а проаналізувати собівартість карбаміду на іншому підприємстві, яке працювало на ринку – «Дніпроазот», яке не входить до суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з групою ДФ. Встановили наступне – за аналогічний період рівень собівартості карбаміду виробництва «Дніпроазот» був нижчим на 24% від рівня собівартості карбаміда ПАТ Азот. «Дніпроазот» купував газ за цінами, що не перевищували економічні рівні цін, встановлені НКРЕ.

Внаслідок завищеного рівня собівартості карбаміду ПАТ Азот рівень рентабельності однієї одиниці продукції карбаміду за 2015 рік складав від’ємну величину 23%.

Дослідивши взаємовідносини всередині групи, розпорядженням державного уповноваженого було залучено до участі у справі всіх учасників групи, включаючи ПАТ Азот, Сєвєродонецьке об’єднання Азот, Рівнеазот, як співвідповідачів.

Згідно процедури АМКУ, розглянувши матеріали зазначеної справи та матеріали, отримані внаслідок нашого дослідження ринку, ми сформували подання з попередніми висновками по справі від 20.03.2017 і встановили, що порушення суб’єктами господарювання ПАТ Азот, Сєвєродонецького об’єднання Азот, ПАТ Рівнеазот та «НФ-Трейдинг Україна», порушення, передбаченого п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 ЗУ про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним домінуючим становищем на ринку азотних мінеральних добрив шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було встановити за умов існування конкуренції.

Порушення вчинене шляхом встановлення необґрунтованого рівня цін реалізації основних видів азотних добрив та встановлення необґрунтованого рівня закупки сировини для виробництва основних видів азотних міндобрив.

У рішенні також зазначено, що на всіх учасників групи буде накладено штраф у розмірі до 10% доходу, виручки товариства від реалізації товарів, робіт і послуг за 2016 рік.

Другою частиною рішення було зобов’язати ПАТ Сєвєродонецьке об’єднання Азот, ПАТ Рівнеазот та ТОВ «НФ-Трейдинг Україна» припинити порушення законодавства "Про захист економічної конкуренції" шляхом встановлення таких цін реалізації основних видів азотних мінеральних добрив, які дозволили *** конкуренції на цьому ринку.

Попередні висновки було направлено всім учасникам справ. Отримано коментарі, які на думку департаменту несуттєві та не змінюють сутність порушення.

Наразі державний уповноважений та аналітичне управління аналізує відповідний проект рішення по справі, яке буде винесено найближчий час на засіданні державним уповноваженим АМКУ

Також ми аналізували ситуацію, яка склалася не тільки в 2015 році, а яка продовжилася, щоб краще розуміти, що надалі відбувається на цьому важливому ринку. І розуміючи його важливість для хімічної галузі та АПК, ми ініціювали моніторинг цін залишків на складах на основні групи азотних добрив у регіональному розрізі. Наразі інформацію отримується щомісяця. Але оскільки це не є справа і не є дослідження ринку, учасники ринку не зобов’язані у визначений термін відповідати, тому робота з повного збирання цієї інформації наразі триває. Одночасно ми проводимо уточнення ситуації на загальнодержавному ринку азотних добрив. І можемо зазначити, що дії гравців та регуляторів ринку як то введення антидемпінгових мит, як то зупинка виробництва заводами призвели до суттєвих змін структури споживання азотних добрив в Україні.

Відповідно до діаграми 3 (стор. 6) після введення у 2014 році антидемпінгового мита частка аміачної селітри зменшилася на 10 пунктів протягом 15-го року. І тенденція ця зберігається у 2016 і початку 2017 року. Введення мита призвело до підвищення рівня цін на аміачну селітру і наблизило цей найпопулярніший на той момент вид азотних міндобрив у ціні до карбаміду.

Якщо подивитися на діаграму 4, то в ній зображено, як змінилися частки основних гравців на ринку карбаміду. Можна відмітити, що доля «Остхему» на цьому ринку зменшується з 2014 року.

На діаграмі 5 ми можемо побачити, за рахунок чого. Частка імпортних азотних добрив на ринку України в період з 2015-го до початку 2017 року зросла. І результатом такого перерозподілу асортименту і балансу імпорту була зміна часток всіх гравців на українському ринку. Внаслідок чого стало зменшення ринкової частки монополіста.

Якщо подивитися на діаграму 6, яка зазначає частки операторів природних добрив на ринку України за 4 місяці 2017 року, то можна побачити, що з 2017 року частка «Остхема» кожен рік зменшувалася і наразі в результаті дій уряду і інших гравців ринку за 4 місяці 2017 року доля «Остхема» складає 44,2%. В той час як доля імпорту з майже 20% зросла до 43%.

І невеликі висновки, які АМКУ може зробити на сонові наших досліджені і наших рішень. У 2014-15 роках з боку монополіста мали місце дії, що містять ознаки порушення, передбачені п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 ЗУ про захист економічної конкуренції, про що зазначалося у відповідному рішенні АМКУ. Рішення наразі доопрацьовується та найближчим часом буде винесено на засіданні.

Рішення буде містити певні штрафні санкції, які буде накладено на монополіста, а також буде містити рекомендації стосовно дій монополіста, рекомендації, стосовно деяких державних органів влади, які мають коректніше аналізувати і працювати на цьому ринку.

Разом з тим, маючи центр прибутку поза межами України та закуповуючи основну сировину, що суттєво перевищують середньо ринкові, група «Остхем» може встановлювати від’ємні рівні рентабельності, що може приносити шкоду економіці України, та заргументувати свої неринкові ціни фактором нерентабельності виробництва. Але ці проблеми наразі лежать поза межами законодавства про захист економічної конкуренції і потребують розслідування правоохоронними і фіскальними органами.

Під час проведення антидемпінгових розслідувань, матеріали яких у нас є, не було ретельно досліджено інформацію про структуру собівартості та джерела формування від’ємної рентабельності заводів монополіста. Разом з тим введення антидемпінгових мит та інші фактори, що вплинули на роботу всіх гравців ринку не виконали наразі функцію захисту вітчизняних виробників, наслідком чого стала зростаюча частка імпорту у балансі споживання азотних добрив.

Структура ринку основних видів азотних добрив протягом 2015 – початку 2017 року суттєво змінювалася, як в розрізі частки компаній, так і в розрізі видів добрив, що свідчить про зростання рівня конкуренції в галузі з точки зору АМКУ. Тому що ми стоїмо не на захисті якихось груп виробників чи якихось галузей, ми дивимось на стан конкуренції, і на певні обмеження чи зловживання монопольним домінуючим становищем на тих чи інших ринках.

Зважаючи на важливу роль АПК, АМКУ продовжить моніторинг ключових параметрів галузі та в разі встановлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, ми будемо розпочинати нове розслідування".

Відповіді на запитання

- З точки зору економічної конкуренції ми рівнозначно відносимося до всіх учасників ринку. *** В ході розслідування порушень ми знайшли певні ознаки порушень фіскального законодавства, митного законодавства, але це не наша компетенція. Так само як і захист державних кордонів. Наразі ми стоїмо на захисті економічних інтересів України.

Концентрація активів групи «Остхем відбулася не у 2013 році насправді. А відбулася у 2010-11 рр. Також необхідно не забувати, що в активах держави є принаймні ще один великий виробник мінеральних добрив – ОПЗ.

В 14-15 рр ми розпочали справу саме тому, що ми побачили проблеми, які існують у галузі.

Можливо, я буду наголошувати на одних і тих самих речах, але АМКУ не запроваджує ніякі мита. Це не наші повноваження. Це повноваження інших органів влади і вони базуються на їхніх висновках, дослідженнях. І доволі часто вони не враховують думку АМКУ.

Стосовно дій проти монополіста. У всьому світі і така сама практика використовується в українському законодавстві, не стоїть завдання знищити монополіста. Це не завдання антимонопольних або анти трастових органів будь-якої держави. Завдання будь-якого антимонопольного органа є слідкувати за коректністю дій монополіста, за практиками дій монополіста, за тим, щоб він не порушував законодавство.

- Чому обєктом розслідування стали чотири види добрив?

- Так, заява була стосовно ринку аміачноі селітри. Але в результаті розгляду заяви та в результаті проведеного дослідження ми опитували як учасників ринку, так і промислові підприємства. І, згідно нашої методики, ви можемо об’єднати чотири основних вида доьрив в один ринок, тому що вони взаємозамінні, в них є відповідний рівень цін і їх використовують за схожими параметрами.

- За які конкретно роки були встановлені порушення? Чи правильно я зрозумів, що ви повідомите ДФС, що є підстави підозрювати, що є підстави для порушень у ціноутворенні?

- Ми бачили порушення у 14-мі і 15 роках. Але насправді згідно нашої методики найбільш коректно було досліджувати 15 рік, тому ми сконцентрувалися на цьому періоді.

ДФС ще не повідомлена, але зустрічі заплановані.

- Чи проаналізували ви картинку на сьогоднішній день?

- Я людина, яка прийшла в АМКУ з комерції, і мене досі ще дивує певна інерційність роботи. Ми як державний орган працюємо лише з офіційним документами. Тому співпраця наша з учасниками відбувається або у виді запитів, або у виді вимог. І на кожну вимогу або запит є термін відповіді. І повноваження АМК вимагати відповіді або просити її. Ми направляємо вимоги і запити. Але поточну ситуацію я думаю ми зможемо зрозуміти восени. Тому що не всі запити, які ми відправили протягом березня або квітня ми не отримали. І ми не бачимо всієї картинки насправді.

- Тобто впливу в поточний момент у вас немає? Ви не встигаєте за строками навіть зреагувати на ситуацію?

- Повноваження АМКУ такі, що одномоментно ми не можемо реагувати. Ми повинні базувати наші рішення на певних документах, які отримали.